Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

Церква Різдва богородиці / Різдва св. Івана Хрестителя

Церква Різдва богородиці / Різдва св.…

Розмір зображення: 800:567 піксел

Загальний вигляд з позиції А2. Фото автора, червень 1998 р. Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 238.

Першу згадку про місцеву церкву історик Г. Сосна датує 1624 р. 1 Парафію в селі ериґував у 1718 р. дідич Вацлав Ржевуцький. 2 Його ж коштом та коштом війта Косиня Данила Копця, старости Косиня Мишка Давидюка, старости Мацошина Івана Сокола і старости Осова Грицька Стасюка у 1738 р. збудовано дерев’яну церкву Різдва Пр. Богородиці. 3 Це була будівля з дзвіницею над бабинцем і маківкою над навою. 4 В кінці XVIII – на початку XIX ст. в церкві, окрім іконостасу, встановили органи. 5 З 1875 р. – православна. Згоріла 22 листопада 1877 р. 6 У лютому 1878 р. громада звела каплицю у вигляді звичайного будинку, критого солом’яним дахом. 7 У 1888-1890 рр. споруджено нову муровану церкву Різдва св. Івана Хрестителя в неоросійському стилі за проектом архітектора академіка Віктора Сичугова. 8 Нагляд за будівництвом здійснював архітектор володавського повіту Волинський. 9 Після першої світової війни зачинена. Православна парафія відновлена щойно під час німецької окупації. 10 Після виселення українців під час акції “Вісла” у 1947 р. перейнята католицькою громадою і перетворена на костел св. Станіслава Костки. 11 Ґрунтовно перебудована у 1953-1961 рр. 12

Розташована на східній околиці села. Збудована в російсько-візантійському стилі, дуже нагадує подібну споруду у Гостинному. Мурована з цегли, тинькована. Складається з великої кубічної нави, до якої зі сходу прилягає вужчий гранчастий вівтар з двома захристіями по боках, з півдня і півночі дуже укорочені прямокутні бічні рамена, а з заходу – такий же ж короткий бабинець. При бабинці з заходу розташована двоярусна вежа-дзвіниця з двома приміщеннями по боках. Наву, ймовірно, вінчала цибуляста баня, поставлена на низесенький восьмериковий барабан, що виростав з її пірамідального даху, скинена під час пристосування під костел. Бічні рамена і бабинець вкриті двосхилими причілковими дахами, а вівтар – півсферичним. Над другим, відкритим арковим ярусом дзвіниці, здіймалася аналогічна цибуляста баня на дещо вищому восьмериковому барабані, замінена при ремонті на високий восьмибічний стіжок. Стіни декоровані рустом у цокольній частині, профільованими карнизами з сухариками, віконними та дверними обрамуваннями. Внутрішній вистрій втрачений.

1. Ks. Sosna G. Historyczny zarys Kościoła Prawosławnego od zarania dziejów do chwili obecnej na terenie województwa Białostockiego. // Wiadomości Polskiego Autokiefalicznego Kościoła Prawosławnego. 1978, N3-4. S. 43-95.

2. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1883. T. 4. – S. 474.

3. Лонгинов А. Червенские города. – Варшава, 1885. – C. 251.

4. Историко-статистическое описание церкви и прихода в селе Коссынь. // ХВЕВ, 1891. № 22. – С. 373-375.

5. Maliszewski М., Welik G. Unici Podlascy. Przewodnik Historyczny. – Siedlce, 1992.

6. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmsko-Warszawski Duchowny Konsystorz Prawosławny, Sygn. 112.

7. Там само.

8. Историко-статистическое описание церкви и прихода в селе Коссынь. // ХВЕВ, 1891. № 22. – С. 373-375.

9. ХВЕВ, 1890. № 24. – С. 441.

10. Холмський православний народній календар на 1942 р. – Холм, 1941. – С. 61.

11. KZSzP. Z. 18. Powiat Włodawski. – Warszawa, 1975. – S. 20.

12. Zabytki architektury i budownictwa w Polsce. Województwo Chełmskie 6. Ośrodek dokumentacji zabytków. – Warszawa, 1999. – S. 384.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 237 – 238.