Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2009 р. На території скансену “Старе село” - відкрили унікальну залізницю

Дата: 15.06.2009

Колочавська вузькоколійка – це музей залізничної справи, що мала стратегічне значення для краю і його людей.

Станіслав Аржевітін (організатор музею “Колочавська вузькоколійка”): “Цей музей – це своєрідний пам’ятник цим людям, які сторіччями працювали у лісі. Це головна професія колочавців, це головна професія верховинців. І тому вузькоколійка – це те, що підкреслює їх роботу”.

Відкриття музею приурочили до 100-річчя закарпатських вузькоколійок. Тут, на Верховині, вузька залізниця процвітала у радянські часи, – розповідає голова сусіднього села, який у дитинстві часто був пасажиром.

Михайло Фіцай (сільський голова Лопухова): “Праця цих робочих, які працювали на вузькоколійці, важка була. Бо треба було не тільки ліс перевозити, а й підтримувати цю залізницю. Шпали міняти, спеціально утримувати рельси, щоби вони були в нормі по ширині. Бо траплялися випадки, коли поїзд сходив із рейок і ставалися аварії, під час таких аварій гинули люди”.

Маленькою залізницею, чия колія тяглася високо в гори, припинили возити ліс у 70-х роках минулого століття. Відтак вузькоколійка занепала, аж доки її не відродили ентузіасти. Протягом року відтворили ешелон із 10 вагонів. У них – унікальні експонати, які розповідають про історію вузькоколійок на Закарпатті, про роботу і побут залізничників та пасажирів. Усю залізницю-музей збирали по віддалених куточках. Паводок 1998 року остаточно зруйнував вузькоколійку, і лише високо в горах її залишки врятувалися від шукачів металу.

Головна гордість музею – це серце ешелону: унікальний паровоз – красивий, потужний і екологічно чистий транспорт. Машиніст, що особисто перебрав кожну деталь конструкції, закоханий у парову машину.

Степан Тимканич (машиніст): “Ну, такий особливий, бо в нього, так сказати, інженерна конструкція виняткова. То такий паровоз, що 2 години – і він на ходу. Це Німеччина, 51-й рік, і рахуйте, до 71-го року він працював, навіть 73-й, по Берегову. А дальше після розпаду поступила команда різати на металолом і їх всі порізали. А він чудом лишився”.

Красень-паровоз незабаром возитиме туристів – планують організатори. Загалом Колочавська вузькоколійка – уже шостий музей у цій місцині, що називає себе селом музеїв. Їх ініціатор і організатор каже: програма-мінімум – 10 таких особливих цікавих туристам закладів. На часі – відкриття комплексу, який би розповідав про життя колочавських євреїв, а ще – старого млина.

Джерело: “24”