Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1966 р. Історія українського мистецтва

У II столітті н. е. на Боспорі виник інший стиль – інкрустаційний. В його основі лежить поділ стіни на цокольну, середню і верхню частини. Середня і верхня частини, в свою чергу, поділяються на прямокутні поля, круги, ромби та інші геометричні фігури, причому кожна з них має розпис відповідного кольору. Часто одна геометрична фігура вмонтована (вкладена) в іншу (наприклад, коло – в ромб або коло меншого розміру – в більше).

Одним з найцікавіших пантікапейських склепів, у якому поєднуються сюжетні композиції з розписами квіткового та інкрустаційного стилів, є Стасовський склеп (названий ім’ям його дослідника – видатного російського мистецтвознавця В. В. Стасова). Цей склеп збудовано в II столітті н. е. Він має дві групи сюжетних композицій. До однієї з них входять такі сцени: серед високої трави наступають один на одного кабан і маленький гірський ведмідь, над ними – павич; у високій траві стоїть лев, над ним праворуч – крилатий геній з пташками в руках; у лісистій місцевості з високою травою – олень і собака, а далі в траві – плямисті пантери, над якими Ерот з великими крилами тримає в руках гірлянду. Всі ці картини характеризуються майстерною і виразною передачею типових рис кожного персонажа. Друга композиційна група – це батальні сцени. Тут показано кінний поєдинок боспорського вершника, якого супроводжують двоє піших зброєносців, з сарматом. У другій сцені сармата наздоганяє інший боспорський озброєний вершник. Між цими двома зображеннями подано малюнок зваленого коня і вбитого воїна, далі – групу з п’яти піших воїнів з прапороносцем попереду. В останній сцені зображено поєдинок боспорського вершника з пішим ворогом. Стіни цього склепу, очевидно, розписувало кілька художників, про що свідчить різна манера письма; відчувається, що всі вони мали добрий смак і були обізнані з анатомією.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 68.