Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Майстерня художника

Майстерня художника

Розмір зображення: 800:487 піксел

Цікавою пам’яткою Боспору І століття н. е. є розпис кам’яного саркофага з Керчі, що зберігається нині в Ермітажі. Кожна довга стіна саркофага розділена колонами корінфського ордера на три дільниці. На кожній з них зображено закінчену жанрову сцену. На одній – живописець сидить на стільці в своїй майстерні. В правій руці він тримає над вогнем жаровні інструмент для енкаустичного живопису (енкаустика – живопис восковими фарбами); перед ним на невисокій підставці стоїть ящик, поділений на безліч прямокутних гнізд для фарб; праворуч – мольберт з підрамником; на стінах висять портрети в прямокутних і круглих рамах. На другій картині зображено бородатого чоловіка на ложі. В головах у нього, біля круглого стола, стоїть виночерпій; ліворуч сидить жінка, а поруч неї стоїть служниця. На третій картині намальовано музикантів – юнака, що грає на ручному органі, та флейтистів обабіч нього.

На вузькій стіні саркофага намальовано небіжчика, а біля його ніг зображено двох пігмеїв, які танцюють і жонглюють палицями. Хоча розпис цього саркофага виконано не так майстерно, як згадані вище фрески з образом Деметри (у склепі, виявленому 1895 р.) або фрески Стасовського склепу, однак він дає багато для розуміння техніки й умов праці боспорських художників того часу. Можна припустити, що в цьому саркофазі було поховано митця (с. 68 – 69).

Зображення майстерні художника. Фрагмент розпису кам’яного саркофага з Керчі. І ст. Державний Ермітаж (Ленінград).

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 69.