Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань.

^Історичний музей

2001 р. Нові знахідки керченських археологів

Олексій Куликов, Олександр Єрмолін

Уже два з лишком десятиліття експедиція Керченського заповідника вивчає античне місто Акра, відкриття якого в 1980 – 1984 роках стало справжньою науковою сенсацією. Стародавні автори згадували “містечко Акра” на європейському березі Боспору Кіммерійського, однак протягом більш як 150-річного розвитку вітчизняного антикознавста вченим не вдавалося точно локалізувати цей пункт. Зрештою виявилося, що Страбон, Пліній та інші подавали у своїх творах достеменні відомості: місто Акра, назва якого грецькою мовою означає “мис”, “укріплення на височині”, колись таки дійсно стояло на мисі, що далеко заходив у море. Але за останні дві тисячі років берег дуже відступив, і тепер понад 3/4 площі городища опинилося під водою – на глибині, що подекуди сягає 3,5 метрів.

Підводні археологи відкрили оборонний мур завтовшки близько 2,5 метрів, що тягнеться більш ніж на 120 метрів. Особливо цікавим стало відкриття квадратової оборонної вежі розміром приблизно 7 х 7 метрів, складеної з монументальних рустованих блоків. Реконструйована висота муру, датованого ІV століттям до н. е., становить щонайменше 6 – 7 метрів, а вежа, ймовірно, була 10 – 12 метрів заввишки. Знайдені під час підводних розкопів поблизу оборонного муру численні наконечники стріл і олив’яні кулі до пращ промовисто свідчать, що місто не раз зазнавало облоги довколишніх варварів.

Сильні шторми розмивають культурні шари затопленої частини городища, і тоді відкриваються цілі міські квартали: мощені кам’яними плитами вулиці й провулки, оселі, садиби, господарські ями. Море вимиває сотні фрагментів кераміки, античні монети, бронзові вироби, прикраси, зім’яті олив’яні аркуші корабельного обшиття. Певно, Акра була великим перевантажним пунктом для товарів заморських купців. Вони використовували гавань і доки також для ремонту своїх кораблів. Тут знайдено монети Херсонеса, Керкінітіди, Аміса, Сінопи, Діоскуріади й навіть далекого Візантія.

У затоплених культурних шарах городища добре зберігається органіка: дерево, солома, шкіра, вироби з кості, що загалом у Північному Причорномор’ї трапляється надзвичайно рідко. У 1984 році розкопано засипану в давнину цистерну, в якій виявлено кільканадцять цілих і фрагментованих амфор, чорнолаковий столовий посуд і навіть точене на токарному верстаті дерево – деталі до ткацького верстата.

Населення цього приморського міста широко займалося рибальством і рибообробкою. Археологи знайшли бронзові рибальські гачки, кам’яні, керамічні й олив’яні грузила від снастей різної конструкції. Дуже примітна знахідка – відтиск на ріні просмоленої рибальської сітки (її, мабуть, стародавні рибалки розклали були спекотної днини сушитися на березі). Одна зі знайдених під водою амфор була наповнена солоною дрібною рибою – ставридою, барабулею або камсою, від якої лишилися луска і навіть кістки. Очевидно, в амфорі готували уподобаний греками понтійський риб’ячий соус.

Науковці Керченського заповідника й Донецького університету спільно дослідили сільську околицю Акри, виявили не відомі раніше античні поселення (найраніше з-поміж них – Заповітне-V – виникло ще в VІ ст. до н.е.). Археологи встановили, що Акра заснована на ранньому етапі грецької колонізації Північного Причорномор’я й спочатку являла собою незалежний поліс, а згодом, у середині ІV століття до н. е., ввійшла до складу Боспорського царства (за царя Перисада І).

Городище оточували великі ґрунтові й курганні некрополі. Восени 2000 року експедиція Керченського заповідника обстежила впускне поховання в насипу монументального кургану заввишки понад 8 метрів. Поховальна камера його складена з тесаних вапнякових блоків і має уступчасте перекриття. Там поховано членів знатної родини, судячи з обряду – грецької. Про високий соціальний статус похованих свідчать уламки бронзового позолоченого похоронного вінка. Сам курган зведено, мабуть, ще за доби бронзи (ІІ тис. до н.е.), він належав до курганної групи, що витяглась за вододілом. На ріллі, недалеко від розораного насипу другого кургану, зроблено вкрай рідкісну знахідку. Це антропоморфна кам’яна статуя, що скидається на парні чоловічу й жіночу стели, виявлені під час розкопів античного міста Тіритака.

Інший курган ІV – ІІІ століть до н.е. – з групи пам’яток біля Такільського мису – містив щонайменше 12 антропоморфних статуй, встановлених у земляному насипу. Очевидно, певні магічні обряди греки й скіфи успадкували від місцевого населення, яке жило тут століттями.

Співробітники Керченського заповідника досліджують цікавий і дуже багатий на знахідки Киз-Аульський некрополь, що належить до незнайденого дотепер поселення. Ймовірно, море, затопивши Акру, знищило й те городище.

Кілька сезонів експедиція заповідника вивчала інше боспорське місто – Гераклій, локалізований на Зміїному мисі (на північному березі Керченської бухти). Результати розкопів підтвердили припущення, що тут існувало укріплене поселення з масивними мурами й вежами, розвинутою господарською і ремісничою діяльністю. Особливе зацікавлення викликало відкриття великої винарні з тинькованими резервуарами, в яких шумувало виноградне сусло. Продуктивність такої винарні могла сягати кількох тонн вина на рік. Рідкісну знахідку зроблено неподалік – там виявлено частину бруківки з випалених керамічних цеглин, які мають на собі тамгоподібні знаки, що здогадно належали одному із членів царської родини.

В історичному середмісті Керчі співробітники відділу охорони пам’яток заповідника проводять систематичні охоронні дослідження, які теж подеколи приносять відкриття. Так, 1995 року під час спорудження житлового будинку в Поштовому провулку знайдено листа, написаного в ІV столітті до н. е. на олив’яній пластині. Зауважимо, що коли в давньоруських містах як матеріал для письма широко використовували шкіру, дерево, берест, то античні греки вживали для цього, крім вощених табличок, ще черепки кераміки, кістяні й олив’яні таблички. Лист із Поштового провулка для Боспору унікальний, він зберігся майже повністю й містить звістки про господарську діяльність мешканця Пантікапея на ім’я Гермій.

На горі Мітридат, де розташовувалися міські квартали античного Пантікапея, вивчено великий комплекс господарських ям, що являли собою приватне чи державне зерносховище. У ньому могло одночасно зберігатися близько 20 – 25 тонн збіжжя. Також на Мітридаті міститься античний і ранньосередньовічний некрополь Пантікапея – Боспору. Розташовані тісними рядами на північному схилі гори античні склепи – родові усипальні боспорської столичної знаті – були пограбовані керченськими гробокопами-“щасливчиками” ще наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. Діставшись до одного склепу, вони пробивали вузькі лази до сусіднього, а далі – до наступного і так утворилися розгалужені підземні системи. Здобич цих грабіжників – численні вартісні речі надходили на ринок антикваріату і врешті потрапляли до найбільших збірок у Росії і за кордоном.

У вересні 2000 року після сильної зливи просів ґрунт на вул. Желябова, і в провалі, що утворився, внаслідок цього, відкрився вхід до системи склепів, яка налічує понад 50 окремих споруд. Особливо цінним виявилося те, що ця система сполучена під землею з уже відомою вченим. Тож дослідники одержали у своє розпорядження дуже цінний науковий матеріал, передусім ділянку ранньохристиянського некрополя Пантікапея. Один з обстежених склепів має на стелі й над нішами-лежанками зображення християнських хрестів, виконані червоною фарбою. В інших склепах знайдено предмети християнського культу й кераміку з християнською символікою.

Протягом ІV-VІ століть н.е. християнство й поганство в Боспорі співіснували, їхня символіка й обрядовість часом щільно перепліталися. Один зі склепів нововідкритої системи має на стінах і стелі мальовання червоною фарбою: вінки, гірлянди, військовий шолом, букраній і антропоморфні зображення, супроводжувані геометричним орнаментом. Завдяки організаційній, науковій і фінансовій підтримці Інституту археології НАН України й Доброчинного фонду “Деметра” в системі цих склепів здійснено комплексні археологічні й реставраційні заходи, виконано точне планіграфічне знімання ділянки некрополя. Згодом, сподіваємося, склепи стануть привабливим екскурсійним об’єктом Керченського заповідника.

У рік ювілею Керченського музею плануються значні охоронні археологічні роботи в центрі Керчі, в районі, де, як гадають, стояв храм Афродіти й містилися оборонні споруди античного Пантікапея.

Пам’ятки України, 2001 р., № 3.

Джерело: веб-сайт “Українська спадщина” (

Вкладені елементи

Загальний вигляд городища
Загальний вигляд городища
Срібна посудина. Курган Куль-Оба
Срібна посудина. Курган Куль-Оба
Головний убір. Золото. Ак-Бурунський курган
Головний убір. Золото. Ак-Бурунський курган
Сонячний годинник. Мармур. І ст. н.е.
Сонячний годинник. Мармур. І ст. н.е.
Ніка, що заколює бика. Мармур. ІІІ - І ст. до н.е.
Ніка, що заколює бика. Мармур. ІІІ - І ст. до н.е.
Гіпсові приліпи. Перші століття н.е.
Гіпсові приліпи. Перші століття н.е.
Христос Пантократор. Мозаїка сповідальної ніші під Головним вівтарем Ватиканської базиліки Х – ХІ ст. Смальта. Копія. Дар Папи Рииського Івана-Павла…
Христос Пантократор. Мозаїка. Копія

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2017 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 280

Модифіковано : 12.03.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.