[1990 р.] Паспортна інформація

Городище Тиритака

Пам’ятка археології

VІ ст. до н.е. – IV ст. н.е.

Розміщення:

Автономна Республіка Крим, м. Керч, південно-західна частина сел. Аршинцево.

Загальний опис:

Тиритака пам’ятка багатошарова: античний період – IV ст. до н.е. – IV ст. н.е.; VIII-IX ст. Тут простежується безперервність культурного шару від архаїки до пізньоантичного періоду та середньовічча. Окрім цього, присутні явні сліди епохи пізньої бронзи.

На території городища було досліджено 22 великі ділянки. Виявлені залишки північної, південної та західної оборонних стін, більш 100 різноманітних будівельних комплексів, гуралень, рибозасольних ван, житлові та виробничі приміщення вулиць, площ, двориків. Найбільш виразними являються залишки рибозасольних ванн. До 1974 р. було відкрито 59, в 1974 р. – 15. На даний час на Тиритаці відомо близько 70 рибозасольних ван або цистерн різного об’єму.

Під час розкопок були знайдені скарби монет, штампи для художньої обробки металевих та глиняних предметів, знаряддя праці (серпи, виноградні ножі, гаки для рибної ловлі, кістяні ножі для розділу риби, грузила для сіток та ін.), що характеризують культуру та побут місцевого населення.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Тиритака – античне місто-поліс на Боспорі Кімерійському (Керченський пролив), виник в середині VI ст. до н.е. на місті поселення епохи пізньої бронзи (I-II ст. до н.е.). Після становлення на царстві династії археанактидів, місто потрапляє в залежність Пантикапея та входить до складу Боспорської держави.

В IV ст. до н.е., ймовірно, оборонні стіни нарощуються (в товщину) та обносяться рустованими блоками. Місто перетворюється на дуже важливий торгівельно-промисловий пункт Боспора та багате передмістя столиці – Пантикапея.

На протязі всього свого існування це місто відігравало важливу роль в економіці Боспорського царства. Особливо великого розвитку його промислова діяльність досягла в перші століття н.е., коли він перетворюється на центр рибного промислу Боспора. Про це свідчать залишки більш як 70-ти рибозасольних ван. Деякі з них були перероблені з гуралень в І-ІІІ ст. н.е.

Пам’ятка невдало був вперше локалізований П. Дюбрюксом та І. Бларамбергом в 20-і рр. XIX ст. Достовірно встановив місцезнаходження городища В.Ф. Гайдукевич, в 30-і рр. XX ст. (1934 р.), який одночасно (1932 р.) почав стаціонарні археологічні розкопки цієї пам’ятки. Роботи на городищі були припинені війною (1941-1945 р.). В післявоєнні роки Тиритака досліджувалась до 1958 р. включно.

В 1974 р. в зв’язку з охоронними роботами, визваними будівництвом нового кафе “Тиритака”, були проведені нові великі археологічні дослідження на північно-західній частині (дільниця 22) городища. Раніше ця дільниця не досліджувалась. Роботи велися на протязі 6-ти місяців під керівництвом заступника директора Керченського історико-археологічного музею по науковій частині Д.С. Кіриліна.

Досліджені будівельні залишки еліністичного та римського часів, в тому числі виробничо-промислові комплекси.

Колекції зберігаються в фондах Керченського історико-археологічного музею та Ленінградського відділення Інституту Археології Академії наук СРСР (на 1975 р.).

Реставраційні роботи:

Реставраційні та консерваційні роботи проводились в процесі польових досліджень. В 1974 р. по закінченні розкопок було проведено закріплення окремих ділянок оборонних стін (північна та західна), кладок, гуралень та рибозасольних ван.

Облікова інформація:

Взято на охорону згідно Постанови Ради Міністрів УРСР № 711 від 21 липня 1965 р.

Охоронний № : 310 (56)

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: Не встановлена. Рішенням виконавчого комітету Керченської міської Ради депутатів трудящих від 28 липня 1974 р. № 498 внесена пропозиція визначити охоронну зону площею 8,5 га.

Основна бібліографія, архівні дані:

Гайдукевич В.Ф. О местонахождении Тиритаки // МИА.- № 4.- МЛ., 1941.

Гайдукевич В.Ф. Боспорское царство.- М-Л., 1949.

Гайдукевич В.Ф. Боспорские города в свете археологических исследований последних двух десятилетий // Сборник статей Археология и история Боспора.- Т. І.- Сімферополь, 1952.- С. 11-45.

Гриневич К.Є. Археологические разведки северо-восточной части Керченского полуострова // ИТОИАЭ.- Т. І (58).- Симферополь, 1927.- С. 48.

Гриневич К.Є. Боспорское царство.- М-Л., 1949.

МИА, № 4.- М-Л., 1941.- С. 11-95.

МИА, № 25.- М-Л., 1952.- С. 15-34, 223-421.

МИА, № 85.- М-Л., 1958.- С. 149-218, 312-316, 355-358, 356 сл., 396.

Ілюстративні матеріали:

План розташування городища.

Фото загального вигляду.

Фото загального вигляду.