Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба.

^Монумент “Прометей”

[1990 р.] Паспортна інформація

Монумент “Прометей”

Пам’ятка історії, монументального мистецтва

Січень 1918 р.; 15 липня 1919 р.; 1925 р.; 1926 р.; 1934 р.; жовтень 1943 р.

Розміщення:

Дніпропетровська обл., Верхньодніпровський район, м. Дніпродзержинськ, на розі проспектів Леніна та Пеліна, біля будинку професійно-технічного училища № 22.

Загальний опис:

Загальна кількість похованих у братській могилі борців революції, радянських воїнів та підпільників невідома. За документами встановлено імена лише 33-х чоловік, в тому числі – борців революції – 9 чол., підпільників -14 чол., воїнів Радянської Армії – 10 чол.

На братській могилі споруджено монумент “Прометей”, який являє собою прямокутний гранітний постамент з колоною, на якій височить чавунна фігура розкутого Прометея. У його ніг – повалений орел. В піднятій руці, з якої спадає ланцюг, – факел невгасимого вогню.

Автор монумента О.Я. Сокол використав образ міфологічного Прометея як символ непокірності й невичерпності любові до людей. Розкований Прометей топче ногою ненависного орла – символ царського самодержавства.

Висота: загальна – 21,92 м; скульптури – 3,82 м; постаменту – 7,6 м; колони – 10,5 м.

Розміри: братської могили – 20×12 м; ширина постаменту – 2,4 м.

На постаменті з чотирьох сторін укріплено 4 чавунні меморіальні дошки розмірами 1,9×3×0,2 м з написами:

І. З фронтального боку: “Мы победили потому, что лучшие люди всего рабочего класса и всего крестьянства проявили невиданный героизм… совершили чудеса храбрости, перенесли неслыханные лишения, жертвовали собой. В.И. Ленин”.

II. З протилежного боку: “Воины Советской Армии, павшие в боях за освобождение Днепродзержинска. Октябрь 1943 г. Подполковник Свердличенко Е.А., майор Калюжный П.Г., майор Попов И.Д., гв. капитан Панфилов В.А., гв. ст. лейтенант Бигус Г.Л., ст. лейтенант Топор А.Я., гв. лейтенант Низовкин П.В., мл. лейтенант Шестаков А.И., гв. ст. сержант Корнюшин В.С., гв. рядовой Ковтун В.А.”.

ІІІ. З лівого боку: “Участники городской подпольной организации КП(б)У, павшие в борьбе с немецко-фашистскими оккупантами. В. Акимович, Ф.Ф. Бендер, А.Н. Грушевский, Е.А. Дворняк, Е.А. Жицкая, Гасан Карбагиров, П.Г. Кириенко. И.Ф. Ляудис, Н.А. Лысенко, П.Д. Поддубный, Л.Р. Ромашковский, П.К. Светальская, Л.И. Тарасова”.

IV. З правого боку: “Старые большевики, участники гражданской войны М.И. Арсеничев, И.М. Беседов, А.А. Беспалов, А.К. Губа, Н.И. Заварихин, С.Ф. Карчевский, Ф.П. Сыровец, В.И. Татаренко, И.Н. Харитонов”.

Поряд з монументом (в 4-х м від нього) – гранітна стела розміром 11,6×2,8 м, на якій зображені горельєфні епізоди боротьби пролетарів Кам’янського (Дніпродзержинська) за нове життя.

Напис на стелі: “Вы миру свет подарили, мир вам бессмертие дарит”.

Біля постаменту – Вічний вогонь. В прямокутній чавунній чаші діаметром 2,1 м встановлена газова горілка Вічного вогню діаметром 0,5 м.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Історія виникнення пам’ятника відноситься до періоду боротьби за владу Рад на Катеринославщині. 27 грудня 1917 р. в Кам’янському почався збройний виступ робітників проти контрреволюції. 28 грудня 1917 р. в місті була встановлена радянська влада. В перших числах січня 1918 р. борці революції, які загинули від рук контрреволюції, імена та кількість котрих невідомі, були поховані в братській могилі на Базарній площі.

Влітку 1919 р. група видних більшовиків Кам’янського – М.І. Арсенічев, І.Н. Харитонов, Ф.П. Сировець, В.І. Татаренко та інші за рішенням більшовицької організації Кам’янського були залишені для підпільної роботи в тилу денікінців. 15 липня 1919 р. в Катеринославі, при виконанні завдання партійної організації, вони були схоплені денікінською розвідкою й по звірячому розстріляні. У відповідності до рішення міської Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів Кам’янського 13 червня 1920 р. останки загиблих борців революції були урочисто перенесені з Катеринославського міського кладовища в Кам’янське й поховані в братській могилі борців революції.

В 1925 р. тут було поховано І.М. Бєсєдова – активного учасника революційних подій в Кам’янському, а також С.Ф. Карчевського, убитого ворогами; у 1926 р. тут поховано комсомольця-сількора Миколу Заварихіна, теж убитого класовим ворогом. У 1934 р. тут поховали старого більшовика О.К. Губу.

В роки німецько-фашистської окупації Дніпродзержинська (серпень 1941 р.-жовтень 1943 р.) в місті діяла підпільна партійна організація на чолі з Ляудісом І.Ф. Підпільники провадили агітаційну антифашистську роботу серед населення, розповсюджували антифашистські листівки, піднімали на боротьбу з окупантами радянських людей, зривали спроби фашистів поставити собі на службу заводи міста. У 1943 р. гестапо напало на слід підпільників. Група відважних патріотів-підпільників була розстріляна. Після визволення міста від фашистів останки загиблих були поховані в братській могилі борців революції.

В жовтні 1943 р. війська 3-го Українського фронту – 353-я стрілецька дивізія, 437-й винищувально-протитанковий полк, 109-й гвардійський гарматно-артилерійський полк, 51-а інженерно-саперна бригада та 52-й окремий танковий полк – розтрощили противника й 25 жовтня визволили Дніпродзержинськ від гітлерівських окупантів. В боях за визволення міста загинули смертю хоробрих воїни Радянської Армії, яких поховано в братській могилі борців революції.

У 1923 р. на братській могилі борців революції було встановлено монумент “Прометей”. Його спорудження розпочали восени 1920 р., 6 листопада 1923 р. монумент було відкрито.

Автором монумента “Прометей” був інженер, архітектор і скульптор Олексій Якович Сокол. Фігуру “Прометею” відливав на Дніпровському заводі з фосфористого чавуну ливарник Сергій Васильович Гречнєв.

Восени 1941 р. фашисти двома сильними вибухами зруйнували монумент. Скульптура “Прометею” впала з 20-ти метрової висоти, але не розбилась. Гітлерівці намагались вивезти монумент, та патріоти-дніпродзержинці, робітники трамвайного депо І. Головко, І. Халімонов, В. Іванов, І. Корнєєв, відвезли пам’ятник до тупика трамвайної колії на околицю міста, де він і був закопаний й зберігався до визволення міста від фашистських загарбників.

Реставраційні роботи:

У 1945 р. пам’ятник було відбудовано. Заново споруджено постамент, на якому встановлено дві нових чавунних дошки з іменами похованих підпільників та воїнів. Нові постамент і колона були споруджені з гранітної крихти, замість тих, що існували раніше – цементних. Документація на реставраційні роботи зберігається в архіві Дніпродзержинської міської Ради депутатів трудящих.

У 1968 р. біля підніжжя монумента запалено Вічний вогонь, а в 1970 р. споруджена стела. Реконструкція і реставрація пам’ятника здійснювалась за проектом інженерів Б.Х. Брагінець та Ю.І. Ткачова.

Останню реставрацію пам’ятника проведено у 1974 р. Автори проекту – архітектори Кримцов А.В. та Дубіна В.І. П’єдестал пам’ятника облицьовано полірованим гранітом сірого кольору, а місце, де горить Вічний вогонь – червоним полірованим гранітом. Біля підніжжя пам’ятника вложено 300 залізобетонних плит. Пам’ятник радіофіковано. Через кожну годину на протязі трьох хвилин звучить реквієм (на слова Р. Рождественського, муз. Дм. Кабалевського). Документи на ці реставраційні роботи зберігаються в Дніпродзержинському міському Товаристві охорони пам’яток історії та культури.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно рішення виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих № 618 від 08.08.1970 р.

Охоронний №: 1610.

Основна бібліографія, архівні дані:

БСЭ.- Изд-во 3-е.- Т.8.- М., С.365.

Історія українського мистецтва.- Т.5.- К., 1967.- С.38.

Історія міст і сіл УРСР. Дніпропетровська обл.- К., 1969.- С.232-233.

Фомкин Ю. Прометей. Историко-краеведческий очерк.- Днепропетровск: Промінь, 1963.

Варварецький Ю.А. Становлення української радянської скульптури.- К., 1972.- С.25.

Бочарова С., Харибіна X. Дніпродзержинськ.- Дніпродзержинськ: Промінь, 1974.- С.20-23.

Ілюстративні матеріали:

Монумент “Прометей”. Схематичний план.

Монумент “Прометей”. Фрагмент постаменту. Фронтальний вигляд. Меморіальна дошка.

Монумент “Прометей”. Фрагмент постаменту. Вигляд ззаду. Меморіальна дошка.

Монумент “Прометей”. Фрагмент постаменту. Вигляд зліва. Меморіальна дошка.

Монумент “Прометей”. Фрагмент постаменту. Вигляд справа. Меморіальна дошка.

Монумент “Прометей”. Фрагмент. Стела.

Вкладені елементи

Схематичний план
Схематичний план
Фрагмент постаменту. Фронтальний вигляд. Меморіальна дошка
Фрагмент постаменту. Фронтальний вигляд. Меморіальна дошка
Фрагмент постаменту. Вигляд ззаду. Меморіальна дошка
Фрагмент постаменту. Вигляд ззаду. Меморіальна дошка
Фрагмент постаменту. Вигляд зліва. Меморіальна дошка
Фрагмент постаменту. Вигляд зліва. Меморіальна дошка

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2017 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 729

Модифіковано : 17.02.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.