Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!

^Качанівська садиба

Особи, пов’язані з Качанівкою

Білогруд А.Є. – архітектор, в 1910-х рр. складав проект реставрації садиби.

Микола Білозерський (1883 – 1896) – фольклорист і етнограф. Брат В.Білозерського (редактора журналу “Основа”, одного з організаторів Кирило-Мефодіївського братства). Був близько знайомий з В.Тарновським-молодшим, допомагав збирати його колекцію. Качанівку відвідав 1857 року. Автограф В.Білозерського в альбомі не виявлений. [Г.Петренко, Качанівські студії]

Микола Біляшівський (1867 – 1926) – археолог, етнограф, мистецтвознавець і музейник. За дорученням В.Тарновського-молодшого розкопував Княжу гору, завдяки чому качанівська колекція значно поповнилась археологічними матеріалами великокнязівської доби. В альбомі автографів записав: “1892 г. 5 июня руку приложил гробокопатель Николай Беляшевский”. [Г.Петренко, Качанівські студії]

Бланк Карл – архітектор, проектував будинки для Качанівки.

Євген Богданович (1832 – ?) – генерал, літератор. В альбомі автографів зробив такий запис: “10-го октября, 1890 года. Евгений Васильович Богданович приложил руку и сердце к сему дневнику, в котором начертаны имена даровитых, именитых людей, очарованных гостеприимсгвом в Качановке и ее легендарными красотами”. [Г.Петренко, Качанівські студії]

Бодаревський Микола – художник.

Васько Гавриїл – художник.

Василь Вовк-Карачевський (1834 – 1893) – лікар, літератор, громадський діяч. Співпрацював з часописами “Основа”, “Правда”. Перекладав історичні праці українською мовою. [Г.Петренко, Качанівські студії]

Волосков Олексій. Протягом 1853 – 1854 років у маєтку Тарновських Потоки дістав притулок художник Олексій Волосков, який бував і в Качанівці. [Г.Петренко, Качанівські студії]

Врубель Михайло Олександрович (1856 – 1910 рр.) – російський художник

Горонович Андрій – академік живопису, відвідував Качанівку в 1850 – 60-х рр.

Добужинський Мстислав Валеріанович (1875 – 1957 рр.) У червні 1915 року К.Петров-Водкін і М.Добужинський кілька днів провели в Качанівці. [Г.Петренко, Качанівські студії]

Гнат Житецький (1866 – 1929) – історик і літературознавець, культурний діяч. Син Павла Житецького. Автограф в альбомі датується 1892 роком. Очевидно, в Качанівці побував разом з батьком, Миколою Шугуровим і Миколою Біляшівським, оскільки їхні автографи в альбомі стоять поряд. [Г.Петренко, Качанівські студії]

Павло Житецький (1836 – 1911) – філолог і фольклорист. Автор праць з історії давньої української мови й літератури, теорії словесності. З В.Тарновським-молодшим зблизився у зв’язку з вшануванням пам’яті Т.Шевченка. Автограф П.Житецького в альбомі можна датувати осінню 1890 або весною 1891 року. Напевне, це були не єдині його відвідини Качанінки. [Г.Петренко, Качанівські студії]

Микола Костомаров (1817 – 1885) – історик, етнограф і письменник. Бував у Качанівці неодноразово. Його автограф в альбомі – від 1 серпня 1881 року. Збереглися відомості, що Костянтин Маковський написав у Качанівці портрет М.Костомарова. Гостювала в садибі також його дружина Аліна Леонтіївна. Надавав В.Тарновському-молодшому значну допомогу в комплектуванні збірки української старовини. У Качанівці довго зберігався ослін, на якому любив сидіти М.Костомаров. [Г.Петренко, Качанівські студії]

Лагоріо Лев Феліксович (1827 – 1905 рр.) – художник.

Петро Кочубей (1825 – 1893) – учений, співзасновник, а з 1870 року – голова Російського технічного товариства. У Качанівці бував за життя В.Тарновського-старшого. Автограф його в альбомі можна орієнтовно датувати 1860 роком. [Г.Петренко, Качанівські студії]

Олександр Лазаревський (1834 – 1902) – історик, громадський діяч, літератор. Активно допомагав В.Тарновському-молодшому в комплектуванні його колекції. У Качанівці бував не раз, в останні роки життя В.Тарновського майже щоліта. Час то приїздив сюди з мистецвознавцем і публіцистом Миколою Шугуровим. Збереглася світлина Лазаревськог, Шугурова й Тарновською на призьбі хати “Порада” в Качанівці. 1888 року в альбомі залишив автограф: “Восхищался и с тревогой думал о ее будущем. Александр Лазаревский”. Умовив В.Тарновського передати його збірку Чернігівському губернському земству. В серпні 1894 року Качанівку відвідали сини О.Лазаревського – Борис і Гліб (мабуть, разом з батьком). Пізніше в спогадах “Київська старовина” Гліб писав про Качанівку й Тарновських. [Г.Петренко, Качанівські студії]

Олексій Маркевич (1847 – 1903) – історик, громадський діяч. Відвідав Качанівку 1887 року. [Г.Петренко, Качанівські студії]

Венедикт М’якотін (1867 – 1937) – історик, публіцист. Автограф в альбомі датований 29 серпня 1894 року. [Г.Петренко, Качанівські студії]

Володимир Науменко (1852 – 1919) – філолог, педагог, громадсько-політичний діяч, редактор “Киевской старины”. Вивчав життя і творчість Т.Шевченка та його сучасників. Мав близькі стосунки з В.Тарновським-молодшим. Його автограф в альбомі датований 14 вересня 1891 року. [Г.Петренко, Качанівські студії]

Микола Новицький (1883 – 1906) – офіцер. Близький приятель Т.Шевченка. Член товариства “Земля і воля”, належав до кола М.Чернишевського. У Качанівці гостював 1887 року. [Г.Петренко, Качанівські студії]

Олів Михайло Сергійович – власник Качанівки в 1910-х рр.

Петров-Водкін Кузьма Сергійович (1878 – 1939 рр.) – художник. У червні 1915 року К.Петров-Водкін і М.Добужинський кілька днів провели в Качанівці. [Г.Петренко, Качанівські студії]

Петро Редькін (1808 – 1891) – правник, педагог, історик філософії. Ректор Петербурзького університету. Навчався в Ніжинській гімназії вищих наук разом з Миколою Гоголем і Василем Тарновським, з яким підтримував приятельські стосунки впродовж багатьох років. Автограф, залишений П.Редькіним в альбомі під час відвідин Качанівки, орієнтовно можна датувати 1859-1860 роками. Поряд автограф його дружини Надії Редькиної. [Г.Петренко, Качанівські студії]

Рєзанов В.М. (1829 – ? рр.) – художник; першим виконав рисунок олівцем «Шевченко в труні».

Микола Стороженко (1836 – 1906) – історик літератури. Був директором Рум’янцевського музею, близьким приятелем Льва Толстого. Залишив в альбомі автограф: “Был, восхищался Качановкой и вспоминал об ее незабвенной очаровательной хозяйке. Николай Стороженко”. Автограф датується 1889 роком. Судячи з тексту, це був не перший його приїзд у садибу. [Г.Петренко, Качанівські студії]

Для живописних робіт у палаці було запрошено модного московського художника-декоратора Августа Томашка, який брав підряди на оздоблювання інтер’єрів. Відомо, що для виконання своїх підрядів він наймав молодих талановитих художників, яких жорстоко експлуатував. Зокрема, в нього протягом семи років працював театральний художник Олександр Ґоловін (1863 – 1930). Під керівництвом А.Томашка були виконані мальовання в парадній їдальні, вітальні, лицарській та інших залах палацу. Очевидно, він оздобив і плафон альтанки М.Глинки й розетки по фасаду будівлі. А.Томашку за роботу було виплачено 7 450 крб. [Г.Петренко, Качанівські студії]

Будівельними роботами в Качанівці керував архітект Ґустав Шольц. Він виконував і проекти на замовлення П.Харитоненка. [Г.Петренко, Качанівські студії]

Найчастіше переглядають

Вкладені елементи

Александр Алексеевич Агин (1817 – 1875 гг.) был близок к передовым революционно-демократическим литературным кругам – к Некрасову, Белинскому,…
Агін Олександр Олексійович
Барвінок Ганна [справжнє прізвище – Білозерська-Куліш Олександра Михайлівна; інший псевдонім – А.Нечуй-Вітер; 23.04(5.05).1828 р., х.Мотронівка,…
Барвінок Ганна
Вовчок Марко [справжнє прізвище – Вілінська Марія Олександрівна; інші псевдоніми – Я.Канонин, Украинка; 10(22).12.1833 р., маєток Єкатерининське,…
Вовчок Марко
. Гарам Михаил Александрович
Гарам Михайло Олександрович
Подобно Крамскому, Николай Николаевич Ге (1831-1894 гг.) был очень значительной и еще более сложной, своеобразной фигурой в русском искусстве второй…
Ге Микола Миколайович (+)
Гулак-Артемовський (справжнє прізвище – Артемовський) Семен Степанович [4(16).02.1813 р., містечко Городище, тепер місто Черкаської обл. –…
Гулак-Артемовський Семен Степанович
Наряду с журнальными сатирическими зарисовками большое место в графике 60-х годов занимали различные графические альбомы, тематические выпуски и…
Жемчужников Лев Михайлович
В.Штернберг. Портрет В.Забіли. Олівець. 1838 р. 	Джерело: Українська графіка 11 – початку 20 ст. – К.: Мистецтво, 1994 р., с. 275 (№ 547). …
Забіла Віктор Миколайович
Письма П.А.Кулиша к В.В.Тарновскому: 1855 – 1858 гг. – Киевская старина, 1898 г., № 4, с. 107 – 131; № 12, с. 353 – 366. 	Письма П.А.Кулиша к…
Куліш Пантелеймон Олександрович (+)
На ілюстрації – акварель О.Кунавіна “Поміщицький палац у Качанівці”, 1809 р. 	Для Олександра Кунавіна (1780-1814) роки перебування на Україні були…
Кунавін Олександр М.
Владимир Егорович Маковский (1846-1920 гг.) был наиболее популярным в широких демократических кругах художником-жанристом, одним из замечательных…
Маковський Володимир Єгорович (+)
Маковський Костянтин Єгорович (1839 -1915 рр.) – російський художник, написав ряд портретів Тарновських. 	Воспитанником московского Училища живописи…
Маковський Костянтин Єгорович (+)
(1804 – 1873 рр.) 	Невідомий художник. Портрет М.О.Максимовича. Полотно, Олія. 1840-і рр. 	Джерело: Степовик Д.В. Українське мистецтво 1 половини 19…
Максимович Михайло Олександрович
(1804 – 1860 рр.) Український історик і композитор. 	Н.Маркевич – приятель Пушкина, В. Кюхельбекера и П.X.Граббе, корреспондент Рылеева, посетитель…
Маркевич Микола Андрійович
Мосціпанов Максим Климович
Мосціпанов Максим Климович
В.Д.Орловський (1842 – 1914 рр.), який почав свій творчий шлях з дещо умовного академічного живопису, згодом, у 70 – 90-і роки, пише твори, сповнені…
Орловський Володимир Д. (+)
Прянишников Іларіон Михайлович
Прянишников Іларіон Михайлович
Рєпін Ілля Юхимович
Рєпін Ілля Юхимович (+)
П.І.Соколов. Портрет фельдмаршала графа П.О.Румянцева-Задунайського. 1787 р. 	Румянцев-Задунайский Петр Александрович [4(15).01.1725 г., Москва, –…
Румянцев-Задунайський Петро Олександрович
( – 1853 рр.) Дружина Г.С.Тарновського. 	Пастельний портрет роботи невідомого художника. 1835 рік. Фотокопія. 	Фотографія з колекції…
Тарновська Ганна Дмитрівна
Мати господаря Качанівки Людмила Володимирівна на веранді варить варення. Онуки готові зняти пробу. Фото Н.К.Бодаревського. Приблизно 1880 рік. …
Тарновська Людмила Володимирівна
(1820 – 1891 рр.) «Любая Кумася» Тараса Григоровича Шевченка. Фото 1890 р.
Тарновська Надія Василівна
Тарновський М. Портрет Г.С.Тарновського. Папір, олівець, білило. 1840-і роки. Національний художній музей України. 	Джерело: Повесть Тараса Шевченко…
Тарновський Григорій Степанович
Тарновський Василь Васильович (молодший, 1837 – 1899) – український культурний діяч і меценат, колекціонер. Походив з козацько-старшинського роду…
Тарновський-молодший Василь Васильович (+)
Груповий портрет Тарновських з гостями в Качанівці. 1860-ті рр. Фото Білощівського.
Груповий портрет Тарновських з гостями
Фотографія з колекції М.В.Тарновського (фонди Національного музею історії України). 1869 рік.
Сім’я Тарновських з гостями за чайним столом
Честахівський Григорій Михайлович (1820-1893 рр.) – український художник. Після смерті Т.Г.Шевченка разом з О.М.Лазаревським [?] супроводжував труну…
Честахівський Григорій Михайлович (+)
Шевченко Тарас Григорович (1814 – 1861 рр.) – пророк України та її Кобзар. Перебував у Качанівці в 1843, 1859 рр. 	За П.Зайцевим, Шевченко відвідав…
Шевченко Тарас Григорович (+)
Штернберг Василь Іванович (1818-1845 рр.) – український художник; тут написав картину «В Качанівці у Тарновського», графічні листи та невеликі…
Штернберг Василь Іванович (+)
Яворницький Дмитро Іванович (25.10.1855 – 5.08.1940) – український історик, етнограф, лексикограф, фольклорист, письменник та археограф. Народився у…
Яворницький Дмитро Іванович

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2017 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 797

Модифіковано : 16.06.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.