2011 р. Дерев’яні скарби України під загрозою знищення

Ірина Пустиннікова, редактор порталу “Замки та храми України”

22 Жов 2011

Язлівчик Бродівського району Львівщини. Чудовий приклад дерев’яного модерну – костел з 1934 р. Колись на Західній Україні було чимало дерев’яних братів язлівчицького костелу – зараз лишилося з дюжину на всю Львівщину.

Є кілька скромних костелів з дерева на Буковині, Тернопільщині чи Прикарпатті, є костел у Ковелі. Майже все. Цілий пласт архітектурної спадщини йде у небуття, повільно занурюючись у холодні води людської байдужості і безпам’ятства.

В 2004 р. директор Бродівського краєзнавчого музею Василь Стрільчук був тут разом з поважними гостями з “Шевченківського гаю” (відомого львівського скансену) та головою сільради. Візит мав стати доленосним: вирішувалося, чи відправиться храм в найкращий для дерев’яних споруд притулок для стареньких: в львівський скансен.

Ключів від дверей не знайшлося, тому прийшлося різати замок. Всередині ледь трималися колони різьбленого дерев’яного вівтаря (1936). Вердикт був надто суворим: не для Шевченківського Гаю. І вік не досить поважним (треба принаймні XVIII століття), і стан, і стиль…

План Б – передача святині католикам Бродів, котрі на той час вже довгенько споруджали собі костел, – теж не спрацював. Костел повільно, але невпинно гинув. Ситуація покращилась влітку 2009 року, коли завдяки зусиллям київської дослідниці дерев’яної архітектури Олени Крушинської концерн “Акзо Нобель Декор Україна” взявся допомогти з реставрацією храму.

В грудні 2009 року костел було законсервовано, частково вкрито руберойдом. Консерваційні роботи проведені силами ТзОВ “Терра Сицелія”. На жаль, далі роботи заглухли. Але й проведений ремонт дозволить костелу протриматись ще якийсь час.