2012 р. Президент особисто знає Чехова. Чи зможе його захистити?
Микола Семена
13 Січ 2012
Днями в Ялтинському будинку-музеї Чехова з’явилася тріщина – менш ніж за 30 метрів від нього триває приватне будівництво. Забудова ведеться з багатьма порушеннями законодавства, будівничого зокрема, що й стало причиною руйнації історико-культурної пам’ятки.
Подібні ситуації – типові. Тим більше, що приклади подають самі “державні” мужі. Тож всі розуміють, що живемо в часи вседозволеності, коли гроші вирішують все. А тим паче – великі гроші…
Поет і громадський діяч Іван Драч називає наші часи хамськими, згадуючи біблейського Хама, від якого й пішло це поняття. За нахабність і неповагу до усталених авторитетів Ной прокляв свого сина рабством… «А куди нам в рабство? – розмірковує Іван Федорович. – З радянського двадцять років як вийшли, а досі не стали вільними». До речі, в психології існує твердження: коли людина не може з чогось «вилізти», вона, зустрічаючи свого антипода, дратується. Можливо, тут така ж симптоматика? Антон Чехов – не просто великий письменник. Він, будучи справжнім інтелігентом, естетом, аристократом духу, став викликом низькому міщанству. «Міщанство, – писав, – психологія і поведінка людини з дрібними інтересами та вузьким кругозором».
«Сьогодні Чехов – перший драматург у світі! – говорить художній керівник Київського театру драми і комедії на лівому березі Дніпра Едуард Митницький. – Його твори йдуть в різних країнах. Антон Павлович порушує проблеми вічні, глибинні. Коли розповідає про людину, задіює всі сфери: фізичні, психологічні, моральні… А тому кожен на своєму місці повинен зупинити цю підміну цінностей і навалу безкультур’я».
«Не можна допустити, щоби нашу країну вважали варварською, – говорить режисер Львівського театру ім. М. Заньковецької Алла Бабенко. – У цьому домі Чехов написав п’єси «Три сестры» і «Вишневый сад», повість «В овраге», оповідання «Дама с собачкой»… Там особлива аура. Ще живе дух прозаїка. Я люблю творчість Чехова (Алла Григорівна єдина в Україні поставила 12 спектаклів за творами класика. – Ред.), бо в ній віднаходжу відповіді на багато питань. Нині роздумую над тим, як мовою театру передати поліфонію чеховської повісті «Вогні» (цю виставу ми покажемо на Міжнародному фестивалі «Меліховська весна-2012», що відбувається в Музеї-садибі). 29 січня – день народження письменника. Два роки тому світ відзначав його 150-річчя. Ювілей минув, а тепер що?
Нагадаю, під час окупації Криму німці не зруйнували цього Будинку-музею! Тому сьогодні кожен інтелігент повинен бити на сполох, аби не допустити руйнації пам’ятки». Літературознавець Михайло Слабошпицький підсумовує:
«Звичайно, ідеальний варіант, коли влада – культурно вища за суспільство. Але це не з нашим щастям. (Гуманітарна політика не артикульована, віце-прем’єра з гуманітарних питань немає…). Який вихід? Ставати свобідними, усвідомлюючи як свої права, так і обов’язки, відповідальність. (Як там у Чехова: щоби стати вільним, потрібно із себе вичавлювати по краплі раба).
Пригадую твір Іона Друце «Запах спелой айвы», який зазнав нищівної критики. В ньому розповідається про те, як за радянських часів люди стали в обороні храму. Так і українцям треба тримати лінію оборони власної культури та ідентичності. Адже з нами роблять те, що ми дозволяємо! І ніякої байдужості! Інакше нас чекає класичний варіант – ще двадцять років блукання пустелею».
Свист сокири “дикого капіталізму” у “вишневому саду”
13 Січ 2012
Будинок-музей А. П. Чехова в Ялті під загрозою руйнування
У перші дні січня 2012 року в будівлі будинку-музею А. П. Чехова в Ялті з’явилася тріщина, яка пішла якраз по стіні меморіального кабінету письменника. Працівники музею і представники громадськості міста склали акт і направили його до органів влади та до прокуратури міста. Вже 6 січня 2012 року прокуратура Ялти видала протест, яким наказала припинити будівництво поряд з музеєм, на ділянці за адресою вул. Музейна, 2, що спричинило активізацію зсуву, який існує тут вже давно, а слідом за ним і пошкодження музею. Проведений згодом огляд показав, що зсув активізується і далі, а це може призвести до нових пошкоджень музею письменника.
Голова громадського оргкомітету зі збереження історико-культурної та природної спадщини Криму Юрій Комов, представник Асоціації заповідників і музеїв Криму «За честь і гідність музейного працівника Криму» Ангеліна Ханило, голова Кримського відділення Національної спілки кінематографістів України Володимир Павлотос, голова Громадянського комітету Великої Ялти Григорій Тараненко провели в Ялті прес-конференцію, на якій повідомили, що звернулися до Президента України В. Януковича, голови Верховної Ради України В. Литвина, до профільного парламентського комітету України, депутатів Верховної Ради України – влади Криму та Ялти із закликом не допустити узгодження даного будівництва і суворо спитати з тих, хто дозволив це блюзнірство, а також з тих, хто розпочав це будівництво.
Тим часом історія будівництва на ділянці поруч із музеєм свідчить про велику кількість порушень будівельного законодавства, які й призвели до пошкодження будівлі всесвітньо відомого музею. Як повідомив «Дню» Юрій Комов, будівництво поруч із музеєм було розпочато 3 грудня минулого року. У безпосередній близькості від Будинку-музею А. П. Чехова, менше як 30 метрів від нього, на зсувному схилі був виритий котлован.
Проти цього виступила досвідчена працівниця музею Ангеліна Ханило, яка звернула увагу громадськості міста на те, що земляні роботи і будівництво можуть спричинити активізацію старого зсуву, про небезпеку якого писала ще Марія Павлівна Чехова у своєму листуванні. З її листів відомо, що зсув неодноразово активізовувався в період з 1905 по 1952 роки і був зупинений лише шестирічними реставраційними роботами у 70-ті роки минулого століття (1974-1980 рр.). Нині ця загроза знову нависла над музеєм, і вже з вини людей.
Міський громадський актив Ялти протягом минулого року неодноразово заявляв про незаконність і неприпустимість цього будівництва, проте воно тривало. Ще 6 грудня забудовник Ольга Кулінцова, яка отримала дозвіл на будівництво нового будинку замість старого на колишній ділянці, була попереджена про неприпустимість порушення законодавства і будівництва нової споруди не на місці старої, а зі зміщенням до музею. 7 грудня Громадський оргкомітет зі збереження історико-культурної та природної спадщини Криму звернувся до ЗМІ та України, а також до органів влади Криму з проханням провести розслідування щодо законності будівництва.
8 грудня начальник інспекції Рескому АРК з охорони культурної спадщини В’ячеслав Зарубін зажадав отримати первинну офіційну інформацію щодо законності забудови. Питання про незаконність будівництва обговорювалося на засіданні постійної комісії ВР Криму з культури, міністр культури Олена Плакида доручила перевірити законність будівництва. 12 грудня Реском АРК з охорони культурної спадщини направив матеріали про грубі порушення законодавства України до прокуратури м. Ялти.
Протягом усього цього часу забудовник обіцяв припинити роботи, але вони тривали на повну потужність. Після заливки монолітної бетонної подушки розміром 10 на 10 метрів було розпочато монтаж залізобетонних конструкцій першого поверху. Будівництво велося ударними темпами у дві зміни. У відповідь на виступи громадськості вже після нового року будівництво було припинено прокуратурою Ялти, але тимчасово, до узгодження всієї документації.
І це нонсенс, оскільки громадський комітет переконаний, що «погоджувати документацію» на будівництво, яке суперечить законодавству, неможливо.
Його голова Юрій Комов викладає аргументи. Дійсно, на підставі рішення 34-ї сесії 23-го скликання Ялтинської міської ради гр. Кулінцовій О.М. було видано державний акт на право приватної власності на землю площею 0,10 га для обслуговування житлового будинку і господарських споруд на вул. Музейній, 2 у м. Ялта (II-КМ. №042431 від 27.03.2001).
Проте згідно з містобудівними умовами і обмеженням забудови земельної ділянки, затвердженими рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради ще 8 вересня 2011 №1010, ця ділянка, призначена для будівництва індивідуального житлового будинку на місці наявного будинку, належить до історичного ареалу Ялта (зона регульованої забудови 2-го ступеня). При цьому з’ясувалося, що будівельний майданчик забудовник самовільно переніс майже на 30 метрів від наявного будинку, не погодивши будівництво з ялтинською владою.
Відповідно до пункту 8 Порядку визначення меж і режимів використання історичних ареалів населених місць, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13.03. 2002 № 318, «розробці проектної документації на будівництво, реконструкцію будівель та споруд у межах історичних ареалів має передувати розробка історико-містобудівельних обґрунтувань».
Згідно з пунктом 19 статті 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини», узгодження програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, дорожніх, земляних робіт в історичних ареалах населених місць належить до компетенції центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини – Міністерства культури України. Таке повноваження не було делеговане Республіканському комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурної спадщини. При цьому ані історико-містобудівне обґрунтування, ані проект будівництва нового будинку на вул. Музейній, 2 в Ялті з Міністерством культури України погоджені не були.
Більше того, згідно з вимогами частини 3 статті 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини», у межах історичних ареалів забороняються містобудівні, архітектурні або ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, дорожні, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини. Відповідно до пункту 22 статті 5 вказаного Закону України, видача дозволів на проведення робіт в історичних ареалах населених місць належить до повноважень Міністерства культури України. Але цей дозвіл на будівництво нового будинку на вул. Музейній, 2 у м. Ялта Міністерством культури України не видавався.
Згідно з листом Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління» від 19.12.2011 №3307, «враховуючи прогнозовану регіональну активізацію зсувних процесів у несприятливий погодний період, КРП «Протизсувне управління» направило розпорядження гр. Кулінцовій О.М. №3292 від 14.12.2011 р. про закріплення підрізування до рівня землі і прискорення виконання зворотної засипки пазух котловану із застінним дренажем, із пошаровим ущільненням ґрунту», чого зроблено не було.
Тому 4 січня 2012 року Реском АРК з охорони культурної спадщини включив цю самовільну забудову до переліку порушень, які можуть містити ознаки злочину і направив інформацію до прокуратури Криму.
Що ж далі? Юрій Комов розповідає:
– Фотохроніка цього самовільного будівництва показує, що мають місце явні наміри забудовника звести будівлю, порушуючи Закон України «Про охорону культурної спадщини», не чекаючи на отримання відповідних дозволів, сподіваючись, що залізобетонну конструкцію будівлі ніхто вже не знесе. Ці фото зроблені вже 5 січня. На них видно завершення будівництва залізобетонного моноліту конструкцій першого поверху і завезення арматури для аналогічних монтажних робіт другого поверху. Завершення цього будівництва може призвести до практичного руйнування будинку-музею Чехова.
Сьогодні доля музею А. П. Чехова повністю в руках департаменту культурної спадщини і культурних цінностей Міністерства культури України та залежить від його рішення. Завдання кримської, української, російської та зарубіжної громадськості, органів влади, що стоять на варті історико-культурної спадщини, – вплинути на ухвалення цих рішень. Перш за все, Міністерству культури України необхідно зобов’язати забудовника, який порушив Закон, сплатити незалежну комплексну експертизу будівлі музею. Незалежна експертна група повинна формуватися відповідними органами влади Криму і кримською громадськістю.
Експерти повинні вивчити проектну та іншу документацію, пов’язану з обводненням, зсувними і сейсмічними процесами цього будівельного майданчика, у разі потреби провести необхідні додаткові дослідження, що дозволить з’ясувати стан і можливу динаміку геологічних та зсувних процесів на прилеглих до будинку-музею А. П. Чехова територіях, стан дренажних систем, побудованих понад 60 років тому з метою водного розвантаження території будинку-музею і прилеглої ділянки, стан будівлі будинку-музею А. П. Чехова, стан підпірної стіни, її здатність утримувати схил з урахуванням існуючого підтоплення, сейсміки відповідного району ПБК і навантаження на ґрунт спроектованої будівлі. І лише наявність незалежної експертної оцінки може стати підставою для дозволу або заборони будівництва на території історичного ареалу, до якої віднесено Будинок-музей А. П. Чехова в Ялті.