Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2010 р. “Дах” для Білої дачі

Людмила Обуховська, заслужений журналіст АР Крим

Дата: 29.09.2010

Останні штрихи – на будівлі літературної експозиції, на якій декілька років протікав дах.

З початку літа в Ялтинській садибі А. П. Чехова (вона складається із саду, меморіального будинку, флігеля та будівлі літературної експозиції класика) господарювали будівельники. І ось після ремонту почне роботу флігель, а також корпус літературної експозиції, а на будівлі меморіального будинку встановлюються будівельні ліси.

Нагадаємо, епопея з ремонтом будинку-музею А. Чехова триває не один рік. І річ не лише в тому, що музеї у нас фінансуються за залишковим принципом. Усі недоліки, виявляється, було запрограмовано ще за Антона Павловича.

– «Піддурив» молодий московський архітектор Шаповалов, якого рекомендували А. П. Чехову, – пояснює давній працівник музею Алла Василівна Ханило, у трудовій книжці якої лише один запис про прийняття на роботу, зроблений 3 жовтня 1946 року засновницею та першим директором Музею Марією Павлівною Чеховою.

– Письменник був їм незадоволений і охарактеризував Шаповалова як мляву та меланхолійну людину й фахівця. Мало того, що невдалим був вибір ділянки під будівництво – на схилі гори, схильної до зсувів. Виявилось, що Шаповалов не знав специфіки будівництва ялтинських будинків. А вона полягала в тому, що з кам’яних блоків клали лише кути будинку, а простір між ними закладали дрібними каменями, покриваючи їх шаром штукатурки у чотири-п’ять сантиметрів.

У результаті (всередині стіни) утворювалася повітряна подушка, завдяки якій узимку зберігалося тепло, а влітку – прохолода. При будівництві Білої дачі штукатурку не зробили. Це й стало причиною того, що в будинку взимку було майже завжди холодно. До того ж дрібні камені поклали не на цементний розчин, а на вапно, і сильні вітри буквально наскрізь продували стіни. Стовпчик термометра у кімнатах не піднімався вище 15-16 градусів!

Антон Павлович увесь час скаржився, що мерзне, що в такій обстановці йому важко працювати. Але найжахливіше, що хвороба, через яку, за наполяганням професора Остроумова, письменник у вересні 1899 року переселився на Південний берег Криму, прогресувала.

Але хай там як, будинок побудували й він став притулком для Антона Павловича на чотири роки й вісім місяців. Тут Чехов написав повість «У яру», оповідання «Пані із собачкою», «Архієрей», «На святках», «Наречена», п’єси «Три сестри» та «Вишневий сад», тут було відредаговано перше повне зібрання творів письменника. Отже, Криму доля відвела особливе місце в житті й творчості класика.

Завдяки клопотанням сестри письменника Марії Павлівни на Білій дачі збереглося все так, як було 1 травня 1904 року – у день від’їзду А. П. Чехова з Ялти. Одразу після закінчення Громадянської війни в Криму, навесні 1921 р., Ялтинський військово-революційний комітет ухвалив рішення зберегти будинок і доручив Марії Павлівні взятися за організацію музею. До останнього дня свого життя (15 травня 1957 р.) протягом тридцяти шести років (!) М.П.Чехова був директором створеного нею музею.

У 1966-му, поруч із меморіальною садибою, побудовано будівля для літературної експозиції. У фондах дому-музею, що нараховують понад тринадцять тисяч одиниць зберігання, – автографи письменника, прижиттєві видання його творів, численні фотографії. Щороку проходять міжнародні наукові конференції «Чеховські дні в Ялті».

Ялтинський притулок Антона Павловича за популярністю перевершує й московський дім-музей на Кудринській, і в Меліхові, і на його батьківщині в Таганрозі. От тільки належної уваги з боку влади Криму, України та Росії до цього надбання немає. Протягом декількох років протікав дах на меморіальній будівлі. Експонати закривали поліетиленовою плівкою, переміщали з одного кутка в іншій. Колектив музею бив на сполох, волав про допомогу, але можновладці їх не чули.

SOS музейників почув Сергій Миронов і надав кошти, на які в 2006-2007 рр. було замінено охоронну сигналізацію, зроблено капітальний ремонт електропроводки та сплачено вкрай необхідне оформлення державних охоронних договорів. Потім, побачивши, як руйнується Біла дача, на допомогу музейникам прийшли бізнесмени Олександр Лебедєв і В’ячеслав Юткін (було виділено 850 тисяч гривень і за три літні місяці 2008 р. повністю замінено дах на меморіальному будинку, відремонтовано інтер’єри та балкони).

Адміністрація Ялти, щоб не стояти осторонь, знайшла 35 тисяч доларів, на які було замовлено на Пензенській паперовій фабриці унікальні шпалери за старими зразками й доставлено до Ялти.

Здавалося б, можна було хоча б на якийсь час зітхнути спокійно. Та де там. Потік дах адміністративної будівлі, стало заливати літературні експонати! А в ніч з 15 на 16 лютого цього року під час буревію, що обрушився на півострів, порив вітру зірвав постаріле покриття. Співробітники, прийшовши на роботу, жахнулися, побачивши через зяючу над залою величезну діру затягнуте хмарами небо. Міністерство культури Криму розвело руками: грошей немає, треба шукати спонсорів.

І вони знайшлися! Британський чеховознавець і перекладачка Розамунд Бартлетт, що побувала кілька років тому в музеї, перейнявшись станом Чеховського дому, ще 2007 р. розпочала в Лондоні кампанію зі збереження спадщини класика, створила Фонд Антона Чехова. І стали лондонські друзі музею збирати гроші на його підтримку. Що виявилося доречно. Тільки-но дізналися про те, що експозиція залишилася зовсім без даху, шанувальники письменника з туманного Альбіону негайно вислали тридцять тисяч євро.

Але, на жаль, допомога англійців проблем Чеховського музею не вирішила. Чергова біда наздогнала Білу дачу: через підтоплення ѓрунтовими водами будинку в тому ж нещасливому лютому від стіни на рівні фундаменту відкололися два великі валуни. Нічого не залишалося, як обгородити будівлю і написати: «Небезпечно для життя»!

Чергова допомога надійшла від Президента України Віктора Януковича, який іще під час виборів обіцяв у разі перемоги видати Указ про реставрацію дому-музею Чехова. І ось тепер ведеться капітальний ремонт (відновлюють дах на експозиційній будівлі, а незабаром дійде черга й до Білої дачі).

– Ми почнемо зі зміцнення фундаменту, – сказав директор Дому-музею А. П. Чехова Олександр Титоренко. – Усього на ремонтні роботи потрібно (за попередніми підрахунками) дев’ять мільйонів гривень. Гроші надходять, їх освоює підприємство «Кримреставрація», якому ми довірили привести до ладу Чеховську садибу, включаючи сад, де давно час відновити доріжки, ушляхетнити клумби.

Дому-музеєві А. П. Чехова виділено грант американського Посольського фонду із збереження культурної спадщини (Ambassador’s Fund for Cultural Preservation) у розмірі 39 тисяч доларів США. Він наданий для реставрації предметів інтер’єру. На реставрацію заявлено тканинні вироби з меморіальних кімнат чеховського дому: три ламбрекени й оксамитові скатертини з вітальні, оббивка дивана, крісел і декількох стільців із кабінету письменника. За 110 років використання предмети втратили свій первинний зовнішній вигляд і сьогодні їх експонують у чохлах. Повернення їм колишнього вигляду дозволить гостям Білої дачі побачити інтер’єр у стилі модерну таким, яким він був за життя Антона Павловича.

Так, зі світу «по нитці», дивишся, і збережемо безцінну Чеховську спадщину. Хотілося б на віки.

Джерело: “День”