2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України
Собор Покрова богородиці з дзвіницею
Комплекс Покровського собору розміщений на узгір’ї центральної частини міста і є його містобудівною домінантою.
Соборта дзвіниця будувались у 1822-1836 рр. за проектом, здогадко, архітектора Г.Торічеллі. У 1848 р. споруджено притвор, який об’єднує ці будівлі. Пізніше обабіч дзвіниці збудовано колонаду У 1912-1914 рр. художник І.Піскарьов розмалював інтер’єри.
Основний об’єм собору, спорудженого у формах ампіру, – прямокутний у плані, з півкруглою апсидою зі сходу, увінчаний сферичною банею на циліндричному підбаннику. Бічні входи слабковиділених у плані рукавів хреста акцентовані чотириколонними портиками тосканського ордера з трикутними фронтонами. Головний вхід виділений ідентичним портиком на дві колони на західному фасаді дзвіниці, об’єднаної з основним об’ємом невисоким звуженим притвором
Дзвіниця – квадратна в плані, триярусна. Верхній ярус має вигляд колонної ротонди іонічного ордера, увінчаної сферичною банею зі шпилем. Обабіч дзвіниці симетрично розташовані підковоподібні в плані відкриті колонади тосканського ордера на низькому ступінчастому стилобаті.
Апсида храму перекрита конхою, притвор має плоску стелю, інші частини перекриті ко-робовими та хрещатими склепіннями. Стіни муровані з блоків вапняку, потиньковані
Головним мотивом членувань фасадів є прямокутні прорізи вікон. Стіни у верхній частині основного об’єму завершені високим аттиком. Чіткість і класицистичну пропорційність будівлі підкреслює гармонійний контраст стін з наповненими світлотіньовою грою портиками та, особливо, з ритмом струнких колонад, увінчаних повним антаблементом з виразним тригліфо-метопним фризом. Силует собору, який домінує в забудові, сформований різновисокими дзвіницею, притвором і масивною основною частиною
В інтер’єрі привертають увагу орнаментально-сюжетні малювання у стилі модерн. Особливої виразності й колористичної гармонії вони набувають й оздобленні середохрестя.
Храм є однією з найзначніших церковних споруд Півдня України.
О.І.Тищенко
Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 194.