2009 р. Малярство з примусу

Леонід Ґольберґ

Дата: 19.03.2009

Виставка, що нещодавно відкрилася в Музеї голокосту при Національному меморіалі Шоа Яд Вашем, поставила нарешті крапку в історії з вивезеними з Дрогобича фрагментами фресок Бруно Шульца. Відтепер цей стінопис, який надалі є власністю України (а саме краєзнавчого музею “Дрогобиччина”), впродовж 15 років (а не 20, як пропонувалося раніше) перебуватиме в депозиті в Ізраїлі.

На відкритті нової виставки в “Яд Вашем”, що має назву “Бруно Шульц. Малярство з примусу”, був присутній і директор дрогобицького музею Зеновій Бервецький, який погодився на розмову з кореспондентом “Пошти”.

- Я отримав особисте запрошення від дирекції “Яд Вашем”, позаяк фрагменти фресок Шульца, які опинилися у цій установі, належать саме нашому музею. Окрім мене, від України у відкритті експозиції взяли участь і посол України в Ізраїлі Ігор Тимофєєв та перший заступник міністра культури та мистецтв Владислав Корнієнко (донедавна – очільник управління з переміщення культурних цінностей).

Під час поїздки вдалося поспілкуватися з єдиним живим спадкоємцем Шульца – його внучатим племінником Мареком Подстольським, який разом з дружиною був запрошений на урочистості. Пан Марек схвально сприймає ідею створення музею Шульца в його рідному місті, однак каже, що справу треба було розпочинати трохи раніше. Зараз же ані він, ані хтось інший не зможе фінансово підтримати проект через кризу.

- Якою була церемонія відкриття експозиції “Бруно Шульц. Малярство з примусу?”

- Спочатку планувалася спільна виставка трьох мистців – жертв Голокосту. Та потім у “Яд Вашем” вирішили нашого видатного краянина виставити окремо. Що ж до вернісажу, то був він велелюдним, на відкритті було понад півтисячі гостей з різних країн: дипломати, науковці, музейники, журналісти, мистецтвознавці… Виступили директор інституту “Яд Вашем” Авнер Шалев, посол Ізраїлю в Україні Зіна Калай-Клайтман, посол України в Ізраїлі Ігор Тимофєєв.

Дуже емоційним був виступ сучасного класика ізраїльської літератури Давида Гросмана, який сказав, що саме творчість дрогобицького самітника навчила його писати, що саме Шульцу завдячує письменник своїми успіхами, а також назвав Шульца “геніальним архітектором мови”. Цікаво розповідала про Бруно Шульца мистецтвознавець, куратор експозиції Єгудіт Шендар. Мені запам’яталися її чудові слова “Шульц – чарівник, що перетворив провінційний Дрогобич на мистецький центр”.

- Що було на експозиції?

- Стінопис виставлено в невеликій залі. На одній стіні розміщено три фрагменти фресок, на другій – чотири графічні роботи.

- Які Ваші враження від побаченого?

- Я захоплений високим рівнем експозиції: від сучасного, чудово технічно оснащеного музею і від найвищої якості консервації експонованого настінного малярства Шульца. Реставраційні роботи виконано фахівцями з Італії.

Хочу зазначити ще одне: крапку в тривалій історії нарешті поставлено. І не потрібно більше жодного протистояння чи боротьби. Найсуттєвіше – це співпраця, яка нині й розвивається між нами та Ізраїлем. На всіх роботах зазначено, що вони – власність нашої “Дрогобиччини”. Отже, зроблено так, як прийнято в усьому світі.

Довідка

Бруно Шульц (Bruno Schulz), єврейський художник та письменник, народився у 1892 році в Дрогобичі. Протягом 1914 – 1915 років навчався живопису у Відні. Його книги “Цинамонові крамниці” (1934) та “Санаторій під Клепсидрою” (1937) вважаються шедеврами світової літератури ХХ століття. У 1942 році Бруно Шульца застрілив офіцер гестапо у Дрогобичі.

Під час фашистської окупації Шульца змусив працювати на себе голова гестапо Дрогобича Фелікс Ландау. До 2001 року стінописи вілли Ландау вважалися втраченими. Фрески були випадково знайдені у квартирі Калюжних 9 лютого режисером з Гамбурга Беньяміном Гайслєром, який знімав фільм про Бруно Шульца. Гайслєр відразу ж повідомив про свою знахідку міністерства культури Німеччини, Польщі та України.

Після поширення інформації у ЗМІ в Дрогобичі з’явився Марк Штрауберман, представник “Яд Вашем” та колишній працівник Львівського історичного архіву, який придбав у власників фрески (згідно з деякими даними) за… 100 доларів. Дозвіл на вивіз фресок дав тодішній мер Дрогобича О. Радзієвський. Після чого вони опинилися в Ізраїлі, поповнивши музейний фонд “Яд Вашем”.

До недавнього часу музей наполягав, що фрески йому були передані власниками квартири, посилалися на занедбаний стан та на те, що, оскільки Шульц був жертвою Голокосту, то і його роботи мають бути у “Яд Вашемі”. Кілька років українська та ізраїльська сторони вели перемовини з приводу повернення фресок Шульца в Україну, розглядалися різні варіанти, і нарешті було досягнуто домовленостей, що фрагменти стінопису залишаються у власності України, проте протягом 15 років знаходитимуться в депозиті в Ізраїлі.

Джерело: “Суботня пошта”

– сайт про Б.Шульца