Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Пімсти смерть великих лицарів.

Церква св.Миколи

2005 р. Церкви Холмської єпархії

Найдавніші згадки про церкви Воскресения Господнього і св. Миколи походять з реєстру побору ланового 1472 р. 1, хоча, ймовірно, перша церква в місті виникла ще в XIV ст. У люстрації 1564-1565 рр. згадуються три руські попи (священики). 2 У 1568 р. міщанин городельський Ілляш зі своєю жінкою Агафією купили до церкви “Євангеліє”, про що залишили напис

“Літ Бож нарож… АФξИ [1568] року я раб Бжіи Ильяш мещанін городєлскыі ис жоною своєю Огафею надал єсми сию кнігоу глємоую євгліє до храмоу стого архіерєя Ніколи… ” (пізніше воно було забране під час визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького і подароване до церкви в Гадячі). 3

Три священики з трьох міських церков (Миколаївської – Яків) були на Грубешівському з’їзді духовенства у 1619 р. 4 Після приєднання Замойщини до Австрії, внаслідок першого поділу Польщі, австрійською владою була проведена регуляція парафій і дві церкви ліквідовані, а єдиною міською парафією стала церква св. Миколи. 5 У кінці XVIII ст. священиком місцевої церкви був Андрій Мандрик, про що свідчить напис на рукописному Ірмолої цього часу:

“Сей ярмолой раба Божого Гавриіла Киягєвича мищанчука Городєлского власни его купив за золотих полскій в свящєнника Андрєя Мандрика… ”. 6

У 1835 р. збудована нова дерев’яна будівля коштом колятора Вєнявського і парафіян, 7 освячена єпископом Шумборським. У 1860 р. збудовано нову дерев’яну дзвіницю. 8 З 1875 р. церква православна. Після першої світової війни зачинена, а у 1925 р. перетворена на костел. 9 У 1931 р. в церкві відкрито неоунійну парафію. В кінці цього ж року церква згоріла і на цьому ж місці збудовано нову дерев’яну неоунійну церкву, останню дерев’яну будівлю на Холмщині. 10 У 1931-1938 рр. в місті діяла і греко-католицька парафія для вихідців з Галичини. 11 Православна громада збудувала у 1933 р. будинок молитви, який був знищений польською владою у 1938 р. 12 У 1939 р. німецька окупаційна влада віддала православній громаді неоунійну церкву. 13 Після другої світової війни церква перетворена на склад. Відновлена у 1988 р. і освячена католицьким єпископом Ришардом Карпінським та перетворена на філійний костел.

Розташована в південно-західному куті ринку, на узгір’ї. Дерев’яна тридільна зрубна будівля з дещо нетрадиційним розв’язанням західної частини. До центральної квадратової в плані нави з вужчим гранчастим вівтарем зі сходу з двома захристіями по боках, з заходу прилягають два невеликі приміщення (в одному з них сходи на хори на другому ярусі), в глибокій арковій ніші між якими розташований вхід в наву. Вкрита церква двосхилими дахами, над вівтарем – п’ятисхилим. Посередині гребеня даху нави розташована невелика восьмибіч-на вежечка, вкрита цибулястою маківкою. Аналогічна менша вежечка з маківкою розташована над дахом вхідної частини. Всередині нава розділена на три двома парами стовпів. Центральна частина і вівтар перекриті півциркульними псевдосклепін-нями, бічні нави – пласкою стелею. В церкві зберігся рококовий іконостас, перенесений з Матієва Волинської області. Відновив його і домалював ікони місцевий маляр-самоук Зиґмунд Патиевич у 1988 р.

1. Seniuk В. Cerkwie w regionie Lubelskim. // Losy cerkwi w Polsce po 1944 roku. – Rzeszów, 1997. – S. 348.

2. Lustracja województw Ruskiego, Podolskiego i Bełzkiego 1564-1565. – Warszawa-Lodz 1992. – S. 86.

3. Запаско Я. Мистецькі рукописні пам’ятки України. – Львів, 1997. – С. 26.

4. ЦДІА, фонд 201, опис 46, справа 205, аркуш 57.

5. Там само; Wróbel-Lipowa K. Kultura materialna miast królewskich województwa Bełskiego w XVIII w. – Lublin, 1986. – S. 78.

6. Ясиновський Ю. Українські та білоруські но-толінійні Ірмолої 16-18 століть. – Львів, 1996. – С. 356.

7. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 435, аркуш 1; Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1882. T. 3. – S. 136.

8. Pokropek M. Atlas sztuki ludowej i folkloru w Polsce. – Warszawa, 1978. – S. 101.

9. ЛНБ, Відділ рукописів, фонд 9, справа 4400, аркуш 71.

10. Там само.

11. Ваврик М. По Василиянських монастирях. – Торонто, 1958. – С. 205; ЦДІА, фонд 309, опис 1, справа 1064.

12. Інтерпеляція посла д-ра Степана Барана до премієр міністра (1938). // Надбужанщина. – Нюйорк, Париж, Сідней, Торонто. 1986. Т. 1. – С. 700-713.

13. ЛНБ, Відділ рукописів, фонд 9, справа 4400, аркуш 71.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 158 – 159.

Вкладені елементи

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 84.
Загальний вигляд з позиції А4. Рисунок Оксани Бойко
Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 154.
План церкви. За: Gorak J. Dawne cerkwie drewniane w wojewodztwie Zamojskim. - Zamosc, 1984.

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 184

Модифіковано : 17.02.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.