Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Церква Преображення

Церква Преображення

Розмір зображення: 800:591 піксел

Дерев’яна церква Преображення 1908 р., архітектор В.Покровський [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 153].

Першу дерев’яну церкву в селі збудував мешканець села Рокитне селянин Трохим Загора у 1687 р. 1 Привілей вона отримала від дідичів Томи Казимира з Лужек Лужецького і його жінки Софії Анни. 2 Акт візитації 1726 р. описує її: “Церква сама щуплої структури, дерев’яна, хрестів на церкві залізних два, а дахи всі солом’яні”. 3 У 1749 р. священик був учасником Білополь-ського з’їзду. 4 Ремонтована церква у 1772 та 1854 рр. 5 З 1875 р. – православна. 1898 р. стару церкву оглянув єпархіальний архітектор В. Покровськии, а у 1902 р. – синодальний – Н. Козлов. 6

У 1903 р. проект нової дерев’яної будівлі виконав В. Покровськии. 7 На початку 1904 р. стару церкву розібрано, а 30 травня цього ж року відбулося освячення наріжного каменя нової будови. 8 Повністю завершену церкву 17 серпня 1908 р. посвятив холмський єпископ Євлогій. 9 Будова відбувалась на кошт уряду. Розписи її стін по тиньку виконали священик Федір Гербачевський і його учень Іван Сучков. 10 Іконостас для неї виготовив іконостасних справ майстер Семенов з Бреста, 11 а ікони замовили в іконописній майстерні Києво-Печерської Лаври. 12 Після першої світової війни церква зачинена, а по 1924 р. перетворена на костел. 13

Будівля аналогічна до церкви в Майдані Княжпільському, теж збудованої за проектом архітектора В. Покровського. Складається з широкої квадратової нави посередині, до якої зі сходу прилягає вужчий прямокутний вівтар з двома захристіями по боках, а з заходу – квадратовий дещо вужчий бабинець, до якого з заходу примикає вужчий присінок з двома прямокутними приміщеннями по боках (в північному розташовані сходи на хори, а в південному – невеликий склад). Нава і бабинець вкриті двосхилими дахами, вівтар – трисхилим. Давніше гребінь даху нави вінчала вежечка з маківкою. Над присінком здіймається ярус чотирибічної вежі, на якому поставлений ажурний восьмибічний ярус, завершений високим шпилем. Стіни церкви шальовані дошками, багато прикрашені архітектурними оздобами в російському національному стилі. Всередині церква перекрита пласкими стелями. При західній стіні нави влаштовані хори, оперті на дві колони.

1. Крип’якевич І. Церкви Холмщини і Підляшшя. – Холм, 1944. – С. 45-49; Лонгинов А. Червенские города. – Варшава, 1885. – С. ЗЗЗ.

2. Лонгинов А. Червенские города. – Варшава, 1885. – С. ЗЗЗ.

3. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 780, a. 299a.

4. Холмський народній календар на 1924 р. Склав М. Вавриневич. – Володимир Волинський, 1924. – С. 61-71.

5. Maliszewski М., Welik G. Unici Podlascy. Przewodnik Historyczny. – Siedlce, 1992.

6. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. l776.

7. Там само.

8. Там само.

9. ХЦЖ, 1908. ч. 18. – С. 695.

10. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 260, аркуш 43. 11. ХЦЖ, 1908. 4. 21. – С. 808.

12. Там само.

13. Інтерпеляція посла д-ра Степана Барана до премієр міністра (1938). // Надбужанщина. – Нюйорк, Париж, Сідней, Торонто. 1986. Т 1. – С. 700-713.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 145 – 147.