Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2008 р. Гробницю Кочубея розікрали під час жовтневої революції

Валентина Іщенко, Володимир Олефір

Дата: 07.08.2008

Село Диканька розташоване за 29 км від Полтави. Його прославив письменник Микола Гоголь. Прообразами героїв повістей його циклу ”Вечори на хуторі біля Диканьки” були місцеві жителі.

– Гоголь розповідає про коваля Вакулу, який малював образи святих у місцевій Троїцькій церкві. У селищі досі живе багато Вакуленків, – каже науковець Світлана Купка, 43 роки. – Мати письменника Марія двічі народжувала мертвих дітей. Із сусідньої Василівки жінка сюди ходила до Троїцької церкви. Перед іконою Миколи Чудотворця просила дитину. Поклялася, як народиться хлопчик, назвати на честь святого.

Щороку в травні в Диканці проводять свято ”Пісні бузкового гаю”. Тут зацвітає майже 3 га бузку. Цьогоріч подивитися на нього з’їхалося 10 тис. людей.

– Гаю вже 200 років. Місцевий поміщик Віктор Кочубей засіяв його у глиняному кар’єрі цегельного заводу для своєї доньки Ганни, – розказує Купка. – Десятирічна дитина страждала на туберкульоз. Батько хотів зцілити її, проте вона померла. Раніше в гаю було 100 сортів, а тепер залишився один, зате дуже гарний.

До гаю ведуть 28 сходинок. Деякі кущі з 3-4-метровими гілками переплітаються, утворюючи купол.

– Ми щороку навесні приїздимо в Диканьку. Пристаємо до груп приїжджих і слухаємо розповіді екскурсоводів, – розказує 25-річна Олена Воронова з Полтави. – Їмо шашлики та вареники, катаємося на човнах.

Неподалік кар’єру ростуть дуби, посаджені Кочубеєм. Їм від 400 до 800 років.

Син Кочубея Василь 200 років тому звів у Диканьці Миколаївську церкву в формі купола. Під нею в усипальниці поховали Кочубея і його рідних.

– Гробниці з білого мармуру. Раніше була позолочена різьба і вінки, але під час жовтневої революції їх розікрали, – веде далі Світлана. – А при в’їзді в Диканьку стоїть тріумфальна арка з цегли. Її за гроші Кочубея спорудили на честь приїзду імператора Олександра І після перемоги над французами 1812 року. Старожили кажуть, бажання тих, хто пройде під аркою, здійснюються. Нині реставратори відновлюють барельєфи з епізодами битви.

Приїжджі зупиняються в садибах жителів. Автобуси з Полтави до райцентру ходять щопівгодини. Маршруткою можна доїхати за 40 хв. Квитки коштують 5-7 грн. Готелів у Диканьці немає. Приїжджі зупиняються в садибах жителів. За добу платять 40-120 грн. Екскурсія Диканькою для дорослих коштує 30 грн, для дітей – 15 грн.

Джерело: “Газета по-українськи”