Церква св. Петра і Павла

Розмір зображення: 578:800 піксел

Дубрівка Ужгородський район

Церква св. Петра і Павла. 1864. (УГКЦ + УПЦ)

У 1751 р. за пароха Іоана Секаловича згадують дерев’яну церкву в доброму стані, з двома дзвонами, з образами в верхньому і нижньому рядах іконостасу. “Стараннями одного простого селянина украшена”.

За легендою, в церкві певний час зберігався прах угорського героя Лайоша Кошута. Як переказують, стара церква згоріла в 1864 р., але в газеті “Унґ” за 1875 р. було повідомлення про продаж дерев’яної дубрівської церкви з аукціону. У 1864 р. розпочали будівництво нової мурованої церкви на підвищенні Горб, яке закінчилося, можливо, в 1884 р. Церкву оновлювали в 1971 р., а в 1979 р. поштукатурили зовні. Під час ремонту перемальовано, на жаль, настінні розписи та ікони.

Зі старих пам’яток зберігся різьблений напрестольний хрест 19 ст. Перед входом на території церкви стоять два хрести, поставлені дубрівчанами, які виїхали до Америки в 1900 р. та ще один, поставлений в 1914 р. сім’єю Юрка Лавра. Хрести перенесли до церкви з різних місць, коли радянська влада почала нищити хрести.

Біля церкви стоїть дзвіниця 19 ст. з двома дзвонами, відлитими Ф. Еґрі. Менший дзвін був відлитий в Будапешті в 1910 р., а великий – у Малих Ґеївцях 1921 р. (привезли його із Сторожниці). Дзвіниця є досить своєрідною: нижній ярус мурований, верхній – дерев’яний каркасний, а дах увінчує ліхтар із главкою. До пам’яток ливарництва 19 ст. належить також хрест на могилі дружини о. Леонтина Грабаря, вилитий, на думку дослідника Людвіґа Філіпа, майстром Фрідєшівського заводу Андрашом Шоселлом.

Дубрівський священик Данило Бачинський-батько був заарештований 1950 р. і помер у камері попереднього ув’язнення в Ужгороді 1951 р. Відновлену в 1990 р. греко-католицьку громаду очолив Іван Кузьмович.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 61.