2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України
Палац праці
Новий культурно-освітній заклад, згідно з поширеною в колишньому СРСР практикою, було розміщено у рядовій забудові вул.Калініна поблизу прохідної металургійного заводу ім.Г.Петровського.
Зведений у 1926-1932 рр. за проектом архітектора О.Красносельського, палац складається з п’яти самостійних функціональних блоків, об’єднаних у симетричну розпланувальну структуру. У центрі знаходиться театр, розташований у глибині ділянки. Два бічні двоповерхові корпуси з’єднані з театром дугоподібними крилами й утворюють величезний курдонер. На 1-му поверсі лівого корпусу розміщується кінотеатр, на 2-му – танцювальний зал. Перший поверх правого корпусу займає спортзал, 2-й – бібліотека. У дугоподібних двоповерхових крилах розташовані клубні приміщення. Органічне об’єднання блоків з чітким зонуванням функціональних процесів уможливлює автономну експлуатацію окремих частин комплексу.
Головний композиційний елемент споруди – театр, глядачевий зал якого має в плані форму сектора. Характерна для конструктивізму форма будівлі обумовлена потребами кращого сприйняття сцени. Навпроти сцени – балкон для глядачів. Бічні стіни прикрашено рельєфом, який у вигляді широкого фризу оперезує зал. В оформленні інтер’єрів брали участь архітектори В.Щуко і В.Гельфрейх.
Несучий каркас будівлі – з монолітного залізобетону. Глядачевий зал перекрито металевими фермами. Стіни – цегляні. Зовнішнє та внутрішнє оздоблення виконано тинькуванням.
В архітектурному вирішенні Палацу простежується стильовий вплив як конструктивізму, так і класичної архітектурної спадщини Поруч з ультрановаторськими формами скляних призм-еркерів, що здіймаються на всю висоту головного фасаду, знайшли своє місце своєрідні портики з ромбоподібними стовпами замість круглих колон. У конструктивістську стилістику фасадів, де панує естетика прямої лінії та прямого кута, несподівано входять класичні аркові отвори.
У проектуванні цього об’єкта з успіхом проявила себе методологічна настанова на вільний творчий пошук, не затиснений вузькими рамками стильових обмежень, що дало змогу створити оригінальний архітектурний твір.
М.П.Андрущенко
Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 97 – 98.