Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни.

^Новобогородицька фортеця

1977 р. Паспортна інформація

Новобогородицька фортеця (Старосамарський ретрашемент)

Пам’ятка історії

1688 р.

Розміщення:

Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, с. Шевченко, парк.

Загальний опис:

Новобогородицька фортеця розташовується на правому високому мису ріки Самари. Мис утворено гранітними породами і піднімається над сучасним рівнем озера ім. Леніна на 10 метрів.

На місці фортеці збереглися вали висотою до 3 метрів, віддалені від обриву берега на 10-15 м. На північному кінці мису збереглося підвищення на місці кутової башти, яка має квадратну форму з плоскою вершиною, розміром 15×15 м. 3алишки валу вздовж ріки Самари тягнуться на відстань 100 метрів (вздовж заливу, перпендикулярно Самарі на 50 м).

За валами (із зовнішнього боку) просліджуються залишки посаду. В обривах берегів зустрічаються залишки землянок ХVII-ХVIII ст., запорізькі люльки, ядра, кулі, кафель від печей, російські монети чеканки 1743 та 1736 років. Знаходять й ґудзики з мундирів російських солдатів, пряжки, кулі. Багато з речей, які знайдено на території фортеці, знаходяться в Дніпропетровському історичному музеї.

Зараз частина південної та південно-західної території фортеці зруйнована і використовується місцевим населенням під городнє господарство.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Новобогородицька фортеця або Старосамарський ретраншемент виникла у 1686 р. під час правління цариці Софії Алексіївни на місці запорізького поселення Стара Самара. Її збудували за наказом князя Голіцина після першого невдалого походу на Крим (1687 р.). Будував фортецю німецький інженер фон Зален з Москви.

З часом фортеця стає складовою частиною Української укріпленої лінії. В ній виникають селітрові, порохові заводи, купецькі лавки, житлові будинки. В 1689 р. Голіцин, спираючись на фортецю, знову здійснює невдалий похід на Перекоп.

Фортеця існувала до 1711 р. й була знищена Петром І після Прутського миру з Туреччиною. У 1763 р. фортеця знову відбудовується. Від монастиря до гирла Самари було споруджено ще декілька редутів та невеликих фортець. Одна з них розташовувалась в гирлі самої Самари й називалась Усть-Самарською.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно рішення виконавчого комітету Дніпропетровської обласної Ради депутатів трудящих № 618 від 08.09.1970 р.

Охоронний № : 1443.

Основна бібліографія, архівні дані:

Яворницький Д.І. Дніпрові пороги.- К., 1928.- С.14.

Соловьев С.М. История России с древнейших времен.- М.: Мысль, 1966.- Ч.VII.- С.562, 563.- Ч.VIIІ.- С.124, 265, 266, 387, 396.

Ілюстративні матеріали:

Новобогородицька фортеця (Старосамарський ретрашемент). Схематичний план.

Новобогородицька фортеця (Старосамарський ретрашемент). Загальний вигляд.

Вкладені елементи

Схематичний план
Схематичний план
Загальний вигляд
Загальний вигляд

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2017 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 354

Модифіковано : 17.02.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.