Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань.

^Собор Успіння

1966 р. Історія українського мистецтва

Монументальний розпис чудових архітектурних споруд Чернігова не зберігся. Уціліли лише фрагменти розписів храмів XII століття, за якими важко визначити характерні риси художньої школи. У Борисоглібському соборі та П’ятницькій церкві збереглися фрагменти орнаментального фрескового розпису, а в Успенському соборі Єлецького монастиря – фрагменти сюжетних композицій (іл. 260).

У південній частині нартексу Успенського собору, в невеликій апсиді хрещальні з-під вапнякової побілки розчищено зображення Оранти, написане, мабуть, під впливом софійських мозаїк (іл. 259). Залишки пігменту вказують на перевагу в одязі червоного кольору на сірувато-блакитному тлі. Апсиду обрамлено орнаментом із стилізованим рослинним мотивом. Фрагмент орнаменту у відкосі віконного прорізу південної стіни притвору, що досить добре зберігся й нагадує фрескові орнаменти Софійського собору в Києві, написано вправною рукою. Він відзначається стрункістю форм і красивим колоритом, побудованим на сполученнях темно-червоної, блакитнувато-сірої, білої та зеленої фарб. На стінах притвору під товстим шаром штукатурки виявлено рештки зображень святих. Судячи з розмірів голів та залишків пігменту, це були монументальні образи, суворість і міць яких підсилював насичений сіро-коричневий колорит. Тяжіння до збільшених розмірів «рядових» зображень у багатьох пам’ятках XII – початку XIII століть не було випадковим. Могутні суворі образи відповідали духові багатого на драматичні події часу. Всередині Успенського собору Єлецького монастиря в Чернігові над апсидою хрещальні збереглася фрескова композиція «Три отроки у пещі вавілонській». За сюжетом вона близька до подібної композиції на хорах Софійського собору в Києві, за стилем і технікою письма – до розписів XII століття.

Залишки фрескового розпису, що збереглися в Борисоглібському соборі та П’ятницькій церкві в Чернігові, дають дуже бідний матеріал для міркувань про стильові особливості чернігівських фресок та систему декорування храму. Особливістю техніки виконання чернігівських фресок є світлий, майже білий, одношаровий, без помітних органічних домішок штукатурний грунт і тонкий шар фарб. Колорит фрагмента фрескового орнаменту в відкосі віконного прорізу апсиди П’ятницької церкви витримано у світлих, яскравих, гармонійних тонах. Він помітно відрізняється від дещо похмурого колориту фресок Єлецького собору й ніби співзвучний самій архітектурі споруди – більш ошатній, динамічній. Велика майстерність фрескістів зумовлена високим рівнем чернігівського будівництва XII – початку XIII століття, міцно пов’язаного з київськими традиціями.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 320.

Вкладені елементи

Оранта. Фреска апсиди хрещальні Успенського собору Єлецького монастиря в Чернігові. XII ст. 	Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова…
Оранта
Фрагмент розпису Успенського собору Єлецького монастиря в Чернігові. XII ст. 	Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р.,…
Фрагмент розпису
Фрагмент розпису Успенського собору Єлецького монастиря в Чернігові. XII ст. Копія Євгенії Евенбах. 	Джерело: Історія українського мистецтва. – К.:…
Фрагмент розпису

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2017 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 310

Модифіковано : 28.05.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.