2008 р. Відновлювач Білоруської автокефальної православної церкви єпископ Герман похований у…

2008 р. Відновлювач Білоруської автокефальної православної церкви єпископ Герман похований у Чернігові

Дата: 19.02.2008

На Болдиній горі в Чернігові, ліворуч Антонієвих печер, залишилося кілька поодиноких могил, що півстоліття тому належали до монастирського цвинтаря. Серед напівзруйнованих поховань виділяються два: класика української літератури Михайла Коцюбинського і доглянута могила з металевим хрестом і табличкою, на якій значиться, що тут спочиває монах Герман. Відомостей про цю людину лишилося небагато, але те, що на цій могилі відбуваються зцілення і відчувається надприродне благоухання – це знає більшість віруючих Чернігова.

«Про існування цього поховання я знав ще змалку і чув від бабусь, які доглядали за цією могилою, що тут спочиває таємний білоруський єпископ Герман, – розповів кореспонденту РІСУ Любі Потапенко протоєрей Євген Орда, духівник Чернігівського білоруського товариства «Сябри».

– Більшість відомостей про спочилого на чернігівській землі святителя вдалося віднайти наприкінці 90-х років. Владика Герман був насельником Жировицького монастиря, також був делегатом Всебілоруського Церковного Собору, який проголосив відновлення Білоруської Автокефальної Православної Церкви, працював секретарем єпископа Смоленського Стефана».

1944 року, коли єпископат БАПЦ вирішив перебратися на захід, було вирішено (для оформлення підпільних парафій БАПЦ) висвятити двох архиєреїв: вдівця протоєрея Олександра Караткевича та єромонаха Германа. У липні 1944 року архиєпископ Могильовський і Мстиславський Філафей та єпископ Вітебський і Полоцький Афанасій висвятили Германа на єпископа Новоруського.

Владика проживав у Жировицях як звичайний монах, опікувався парафіями, які не увійшли в РПЦ, і перебував у підпіллі, підтримував зв’язки з головою білоруських повстанців генералом М. Витушкою.

Перший раз святителя заарештували навесні 1947 року, але восени випустили, сподіваючись, що владику Германа можна використовувати як «приманку» для учасників білоруського підпілля. Другий раз його заарештували восени 1948 року, тримали за гратами більше року, але інкримінувати йому нічого не змогли.

Під час перебування за гратами єпископ Герман захворів на сухоти і був висланий до Чернігова, у Єлецький (Ялицький) монастир, під нагляд КДБ із забороною повернення в Білорусь. Опальний владика мав добрі стосунки зі святим преподобним Лаврентієм Чернігівським.

Джерело: РІСУ