Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації.

^Історичний музей

2001 р. Гетьманські універсали й печатки

Гетьманські універсали й печатки у збірці Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського

Ігор Ситий

І

Універсал (від лат. універсаліс – загальний, повсюдний, різнобічний) – розпорядчий акт адміністративно-політичного характеру органів влади, вищих світських і духовних посадових осіб в Україні ХVІІ-ХVІІІ сторіч.

Чернігівський історичний музей має чи не найкращу колекцію цих документів, що завдячується збирацькій діяльності В.Тарновського (молодшого), Чернігівської вченої архівної комісії (ЧАК), Чернігівського єпархіального древлесховища (ЧЄД). Гетьманські універсали в ній представлені так:

1. Гаврила Крутневича (1602-1603) – 1 (1603 р.);

2. Богдана Хмельницького (1648-1657) – 3 (1656 р.);

3. Івана Виговського (1657-1658) – 3 (1658);

4. Івана Бруховецького (1663-1668) – 1 (1668 р.);

5. Петра Дорошенка (1665-1676) – 1 (1668 р.);

6. Дем’яна Многогрішного (1668-1672) – 2 (1669, 1670 рр., одна копія);

7. Івана Самойловича (1672-1687) – 5 (1672-1673, 1676, 1680 рр., дві копії);

8. Івана Мазепи (1687-1709) – 33 (1687 – 1691, 1695, 1698 – 1699, 1701-1703, 1705, 1707, 1708 рр., дванадцять копій);

9. Івана Скоропадського (1709-1722) – 70 (1708-1717, 1719-1721 рр., 34 копії);

10. Данила Апостола (1727-1734) – 19 ( 1728-1729, 1731-1733 рр., 13 копій);

11. Кирила Розумовського (1750 – 1764) – 18 (1751 – 1754, 1757, 1760 – 1761, 1763 рр., 5 копій).

Разом 156 універсалів (88 оригіналів, 68 копій). З них 34 універсали надійшли з ЧАК, 3 – з ЧЄД, один від Г.Милорадовича, решта – з колекції В.Тарновського.

Ця збірка універсалів цікава як з погляду загальноісторичного, так і документознавчого – у плані вивчення історії цього виду документів.

Відомо, що універсал складався зі вступного протоколу, розпорядження і кінцевого протоколу. Відмінності в тексті вступного протоколу зумовлювалися переважно змінами титулу гетьмана та його сюзерена. Кілька прикладів: “Гаврило Крутневичъ гетманъ и все рыцерство Его Королевской Милости войска Запорозкого”; “Богданъ Хмелницкій гетманъ зъ войскомъ Его Царского Величества Запорозькимъ”; “Петро Дорошенко гетманъ зъ Войскомъ Запорозкимъ”; “Пресветлейшихъ и Державнейшихъ Великихъ Государей Царей и Великихъ Князей Іоанна Алексеевича, Петра Алексеевича и Великіе Государыни Благоверные Царевны и Великіе Княжны Софіи Алексеевны Всея Великія и Малыя и Белыя Россіи Самодержцевъ Ихъ Царского Пресветлого Величества Войска Запорозкого обоихъ сторон Днепра Гетманъ Иванъ Стефановичъ Мазепа”; “Пресветлейшаго и Державнейшаго Великого Государя нашего Его Царского Священнейшого Величества войска Запорожского обоихъ сторонъ Днепра Гетманъ Іоаннъ Скоропадскій”; “Ея Императорского величества Малой Россіи обоихъ сторонъ Днепра и войскъ Запорожскихъ гетманъ, сенаторъ, генералъ-фельдмаршалъ, генералъ-адьютантъ, действительный камергеръ, императорской Санкт-Петербургской Академіи Наук презыдент, лейб-гвардіи измайловского полку под полковникъ и обоихъ российскихъ императорскихъ ординовъ Святых Апостола Андрея и Александра Невского такожъ полского Белого Орла и голстинского Святія Анны Кавалеръ россійской имперіи Кирилъ Разумовскій”.

Найбільше титул змінювався за І. Мазепи (8 разів) й І.Скоропадського (9 разів).

У кінцевому протоколі зазначалися місце й дата видання документа, підпис гетьмана. Щодо місця, то універсали видавали і в гетьманських столицях, і в польових таборах, і в полкових та сотенних містах, і в Москві та Петербурзі. Дату спочатку писали літерами, потім кириличними цифрами, а починаючи з Д.Апостола, – арабськими цифрами. Підпис гетьмана теж змінювався: “дали сей нашъ листъ подъ печатю войсковою и съ подписомъ руки маєє” (Г.Крутневич); “Богданъ Хмелницкий рука власна”; “Іоань Выговский”; “звышменованний гетманъ рукою власною” (І.Бруховецький); “Петро Дорошенко гетманъ рука власная”; “Демян Ігнатович гетманъ Войска Его Царского Пресветлого Величества Запорозкого рука”; “звишменнованний гетманъ и кавалеръ рукою власною” (І.Мазепа); “гетманъ граф К.Разумовскій”.

Підпис завжди ставили зліва від печатки, яку прикладали під текстом по центру аркуша, витягненого по горизонталі, або справа, якщо аркуш був витягнений по вертикалі.

Найраніші універсали збірки писані на двох піваркушах розміром 20 х 31 або 32 х 20 см. З часів І.Мазепи визначається тенденція до збільшення розмірів паперу. Дедалі частіше використовуються аркуші 30 х 41 см. За К.Розумовського переважає розмір 30 х 48 см. Два документи збірки виняткові щодо розмірів паперу. Це універсали І.Скоропадського (1716 р.) – 1 м 16 см х 41 см і К.Розумовського (1760 р.) – 60 х 46 см.

За змістом універсали збірки поділяються так: з питань військових (1), поточних (23), охоронні (7). Решта пов’язані з вирішенням земельних справ (роздача земель, розмежування, підтвердження землеволодіння). Особливо важливий історичний матеріал містять “оборонний” універсал Г.Крутневича київському Пустинно-Микільському монастиреві (1603 р.); універсал Д.Многогрішного про звільнення міста Коропа на п’ять років від податков (1669 р.); універсал І.Самойловича про вольності й права Стародуба (1672 р.); універсали І.Мазепи про запровадження інституту виборного козацтва (1701 р.), заведення селітряних майданів (1702 р.); універсал Д.Апостола про заборону росіянам купувати землю в Україні та торгувати в українських містах без паспортів (1728 р.); універсали К.Розумовського про запровадження в Україні підкоморських і земських судів (1763 р.), заборону винокуріння священикам, купцям і посполитим (1761 р.), проведення ревізії України та її порядок (1763 р.), надання І.Журману, бунчуковому товаришеві, частини Баришівки – з докладним описом цього містечка (1753 р.).

Безперечно, схарактеризована колекція гетьманських універсалів становить неабиякий науково-практичний інтерес для вивчення історії Лівобережної України, зокрема Чернігівщини.

ІІ

Одним з найважливіших атрибутів Української держави ХVІІ-ХVІІІ сторіч була військова, себто державна печатка. Передісторія її починається в останній третині ХVІ сторіччя. Відомі зображення печаток 1576, 1595, 1596 років. У фондах Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського зберігається універсал 1603 року Г.Крутневича, засвідчений його печаткою, яка належить до найдавніших військових печаток, що дійшли до наших часів.

А втім початок справжньої історії державної печатки в Україні пов’язується з ім’ям Богдана Хмельницького. Саме за його гетьманування державна печатка в іконографії малюнка, формі, написі набула свого завершеного вигляду, який потім змінювався лише в деталях.

У фондах Чернігівського історичного музею ім. В.В.Тарновського дотепер нам вдалося виявити такі гетьманські печатки (точніше відбитки їх на універсалах, наказах, листах тощо):

1. Гаврила Крутневича – 1 (1603 р.);

2. Богдана Хмельницького – 3 (1656 р.);

3. Івана Виговського – 2 (1658 р.);

4. Юрія Хмельницького – 1 (1660 р.);

5. Павла Тетері – 1 (1663 р.);

6. Івана Бруховецького – 1 (1668 р., фрагмент);

7. Дем’яна Многогрішного – 1 (1670 р.);

8. Івана Самойловича – 4 (1672-1673, 1676, 1681 рр.);

9. Петра Дорошенка – 2 (1668, 1670 рр.);

10. Івана Мазепи – 29 (1687-1691, 1693-1695, 1698-1699, 1701-1703, 1705, 1707-1708 рр.);

11. Івана Скоропадського – 45 (1708-1717, 1719-1722 рр.);

12. Павла Полуботка – 1 (1722 р.);

13. Данила Апостола – 11 (1727-1729, 1731 рр.);

14. Кирила Розумовського – 16 (1751-1754, 1756, 1757, 1760-1761, 1763, 1765 рр.);

15. Генеральної військової канцелярії – 17 (1724, 1726, 1735 – 1736, 1738, 1743 – 1744, 1748 – 1749 рр.).

Разом – 135 відбитків (сюди ми внесли печатки Генеральної військової канцелярії, виходячи з того, що вони мають усі ознаки гетьманської (військової) печатки – зображення козака з рушницею і відповідний напис).

Усі печатки належать до категорії прикладних. Виконані вони технікою паперово-воскового відбиття, відомою з середини ХVІ сторіччя. Як підкладку найчастіше використовували віск червоно-брунатного забарвлення, який спочатку розм’якшували, потім накривали зволоженою паперовою кустодією, до якої писар прикладав штемпель, певне, застосовуючи ручний дерев’яний прес. Сам штемпель виготовляли із срібла або іншого металу. В центрі печатки – козак у довгому жупані, повернутий вправо, на лівому плечі в нього рушниця, при лівому боці висить шабля, права рука спирається на бік. Таке зображення – найпоширеніше, хоч відомі печатки М.Брюховецького й М.Ханенка, де в правиці козак тримає списа.

До Д.Многогрішного козака зображували в простому, без прикрас, одязі, що було виявом традиції степового братства, низового лицарства з притаманною йому рівністю.

З посиленням процесу соціального розшарування серед козацтва зазнало змін і це зображення. На печатці Д.Многогрішного та всіх його наступників фігурує вже не козак-степовик, а представник старшини, що прибрав гордовиту позу, у вишуканому вбранні, прикрашеному тканим орнаментом. Ще далі пішов К.Розумовський. Зображення на його печатці більше нагадує російського гренадера, аніж українського козака. Відображення соціально-політичних змін, що відбувалися в українському суспільстві протягом ХVІІ – ХVІІІ сторіч простежуються і в написах на гетьманських печатках: “КОПИА ВОИСКА ЗАПОРОЗКОГО” (у Г.Крутневича), “ПЕЧАТЪ ЦРЕКОГо ВЕЛИЧЕСТВА МАЛОИ РОСИІ ВОИКА ЗАПОРОЗ” (у Б.Хмельницького), “ПЕЧАТЬ ЕЯ ІМПЕРАТОРСКАГО ВЕЛИЧЕСТВА МАЛОРОССІИСКАГО ЗАПОРОЖСКАГО ВОИСКА” (у К.Розумовського).

Змінювався і розмір печаток – від 28 мм у Г.Крутневича до 85 мм у К.Розумовського (всі печатки круглі).

Відома практика, коли гетьман користувався кількома печатками. Так, Б.Хмельницький за час гетьманування тричі змінював печатку. Це можна пояснити кількома причинами – втратою печатки, зношенням її, зміною титулу сюзерена. Дехто з гетьманів користувався печаткою свого попередника. Скажімо, печаткою Б.Хмельницького засвідчували свої підписи І.Виговський, Ю.Хмельницький і П.Тетеря.

Гетьманську печатку сучасники називали “військовою”, лише К.Розумовський поряд із цим означенням уживав іншого – “национальная печать” або “малороссийская национальная печать”.

Окрім засвідчування офіційних документів і приватного листування, печатку використовували під час святкових церемоній, виносячи разом з іншими клейнодами на оксамитовій подушці.

З ліквідацією інституту гетьманства в 1764 році втратили своє офіційне значення й гетьманські клейноди, зокрема печатка, хоч її подибуємо ще на деяких пізніших документах (1765-1767 рр.).

Джерело: Пам’ятки України, 2001 р., № 1-2, с. 148 – 154.

Найчастіше переглядають

Вкладені елементи

Печатка Г.Крутневича. 1603 р.
Печатка Г.Крутневича. 1603 р.
Печатка Б.Хмельниьцкого, 3.05.1655 р.
Печатка Б.Хмельниьцкого, 3.05.1655 р.
Печатка І.Виговського. 1658 р.
Печатка І.Виговського. 1658 р.
Печатка І.Бруховецького. 1668 р.
Печатка І.Бруховецького. 1668 р.
Печатка І.Самойловича. 1673 р.
Печатка І.Самойловича. 1673 р.
Печатка І.Мазепи. 1698 р.
Печатка І.Мазепи. 1698 р.
Печатка І.Скоропадського. 1708 р.
Печатка І.Скоропадського. 1708 р.
Печатка Генеральної військової канцелярії. 1726 р.
Печатка Генеральної військової канцелярії. 1726 р.
Печатка Д.Апостола. 1727 р.
Печатка Д.Апостола. 1727 р.
Печатка Д.Апостола. 1731 р.
Печатка Д.Апостола. 1731 р.
Печатка К.Розумовського. 1752 р.
Печатка К.Розумовського. 1752 р.
Печатка К.Розумовського. 1761 р.
Печатка К.Розумовського. 1761 р.
Печатка К.Розумовського. 1762 р.
Печатка К.Розумовського. 1762 р.

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2017 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 561

Модифіковано : 8.06.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.