1966 р. Історія українського мистецтва

Розмір зображення: 635:754 піксел

План Благовіщенського собору в Чернігові. 1186 р. За Б.О.Рибаковим. Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 205.

Серед храмів Чернігова, що не збереглися до наших днів, цікавою пам’яткою є Благовіщенська церква, споруджена князем Святославом Всеволодовичем у 1186 році [Б.О.Рибаков. Благовіщенська церква в Чернігові 1186 року за даними розкопок. – У зб.: Архітектурні пам’ятники, К., 1950, стор. 55]. Це був великий шестистовпний хрестовокупольний храм, оточений з трьох боків галереями. Як можна припустити, собор завершувався п’ятикупольною композицією. Могутні пілястри з півколонами членували площини фасадів, оздоблених аркатурними поясами і, можливо, різьбленими білокам’яними деталями (знайдено залишки різьблених колонок від фриза ківорія). Півколони на фасадах були викладені з світло-жовтої лекальної цегли, а поле стіни – з темно-червоної.

Багатим було і внутрішнє оздоблення собору: стіни й склепіння покривав живопис, підлогу було вистелено багатобарвною мозаїкою, а в бокових приміщеннях – жовтими й зеленими полив’яними керамічними плитками. Великими розмірами, п’ятинефним (або тринефним з галереями) планом, багатством оформлення собор схожий на видатні споруди часів розквіту давньоруської держави. Це відповідало політиці засновника собору – Святослава Всеволодовича, якому співець «Слова о полку Ігоревім» приписує знамените «злато слово» про об’єднання давньоруських земель. Не випадкова, очевидно, й велика схожість типів будівель Благовіщенського собору в Чернігові, Успенського собору у Владимирі (1189 р.) та Успенського собору Ярослава Осмомисла в Галичі (до 1187 p.). Чернігівський Благовіщенський собор є чи не останньою за часом спорудою стильового напряму, який ми розглядаємо.

У Чернігові було знайдено ще ряд оздоблених різьбленням білокам’яних архітектурних деталей з Благовіщенської церкви, відкритих під час розкопок. Серед них є профільовані плити, можливо, від передвівтарної огорожі, частина капітелі з волютою і фрагменти від колон, вкриті плетінкою. Очевидно, це оздоби від різьбленого ківорія, що стояв біля вівтаря. Один з уламків мав зображення птаха, подібного до тих, які є на борисоглібських рельєфах. Усі ці деталі також належать до другої половини XII століття – часу збудування Благовіщенської церкви [Б.О.Рибаков. Благовіщенська церква у Чернігові 1186 р. за даними розкопок. – У кн.: Архітектурні пам’ятники, К., 1950, стор. 62 – 63].

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 204 – 205, 242.