Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації.

^Церква Казанської ікони богородиці

1996 р. Специфіка реставрації Казанської церкви в Чернігові

I.Яковлев

Казанська церква і досі малодосліджена, хоча за первісним призначенням (єдиновірний храм), об’ємно-просторовим вирішенням (центрична хрещата з п’ятьма „фальшивими” банями), архітектурою фасадів (надзвичайний лаконізм у пластиці фасадів і водночас вдале пропорційне співвідношення окремих елементів і цілого об’єму споруди; стрункий рисунок центральної бані; наявність на тинькованих фасадах відкритих витонченого профілю дерев’яних карнизів), за вдалою містобудівною роллю в прилеглій забудові пам’ятка заслуговує на гідне місце в архітектурній спадщині Чернігова.

Розташована за кілометр від адміністративного центру міста, в рівнинній частині. Забудова прилеглої території сформована на початку XX ст. і складається переважно з одноповерхових дерев’яних, здебільшого обкладених цеглою індивідуальних будинків. На жаль, ця специфічно чернігівська архітектура, цінність якої саме в містобудівному аспекті останнім часом все активніше зникає під „натиском” сучасної багатоповерхової забудови.

Казанська церква була і частково залишається вертикальною домінантою в цій частині міста. Розташовані поблизу споруди музею М.Коцюбинського і церква утворюють практично єдиний комплекс.

Архівні і натурні дослідження підтверджують наявність двох основних будівельних етапів (хоч споруда зазнала багатьох менш суттєвих перебудов): будівництво саме обсягу церкви, яке, згідно з працею Є.Карнаухова [Карнаухов Е. Алфавітний список церков Чернігівської єпархії // Праці Чернігівської комісії. – Чернігів, 1908. – Вип.7. – С.50], датується 1827 р., і прибудова дзвіниці, чітку дату будівництва якої не з’ясовано, хоча за виявленим мистецтвознавцем Ю.Ліфшицем креслеником проекту прибудова дзвіниці за підписом кондуктора Михайлова [ДАЧО. – Ф. 127. – Оп. 16. – Спр. 75. – Арк. 11] датується 1866 р. У зв’язку з суттєвими відхиленнями проектних вирішень від реалізованих, використання цих креслеників як іконографічного матеріалу в розробці проекту реставрації проблематично.

План церкви має форму рівнобічного хреста, зорієнтованого по осях захід-схід, північ-південь. Рамена хреста (в тому числі й апсида) прямокутні; західний, південний і північний – з дверними отворами; середхрестя – квадратне. Перекриття всіх п’яти рамен хреста – плоскі. Вищий обсяг середхрестя відокремлений від чотирьох нижчих бічних великими напівциркульного абрису підпружними арками, п’яти спирання яких розташовані низько. Отже, структура інтер’єру з досить цілісним, подібним до зального, простором, в якому ніяк не проявляється об’ємне вирішення фасадів над рівнем вінчаючого карниза.

До проведення реставраційних робіт четверик середхрестя завершувався напівсферичною банею; рамена хреста мали двосхилі дахи; трикутні фронтони підшито дошками.

При опрацюванні виявлених іконографічних матеріалів, а саме: проекту 1866 р., двох олійних пейзажів художника В.Зенченка (копію наводимо), фотолистівки [приватна колекція листівок І.Бугаєвича, Чернігів], а також при натурному дослідженні дерев’яних конструкцій даху центрального четверика встановлено, що баня мала маківку у вигляді ліхтарика з „глухим” циліндричним барабаном, з напівсферичним завершенням та хрестом простого рисунка на великому яблуці – кулі. Крім головної великої бані, існували чотири менші, діагональне розташовані „глухі” маківки з циліндричними барабанами і напівс4)еричними завершеннями, увінчаними подібними до центрального, тільки меншими хрестами.

Такі характерні риси Казанської церкви, як п’ятиверхість з діагональним розташуванням кутових бань об’ємно-просторової композиції, підшиття плоскими стелями внутрішнього простору завершень, особливо центральної бані з ліхтариком, споріднює її з російським зодчеством. Проте центрична хрещата з рівними раменами хреста загальна розпланувальна структура церкви, а також наявність потрійних аркад в інтер’єрі асоціюються з ранньохристиянськими прототипами.

При прийнятті проектних вирішень для розробки науково-проектної документації стояли такі завдання: шляхом звільнення від пізніших прибудов, відновлення втрачених первісних елементів (завершення та чотирьох потрійних аркад в інтер’єрі), відтворити об’ємно-просторову структуру першого періоду будівництва, а також зберегти уцілілі яруси дзвіниці і відновити її в повному обсязі.

Отже, запропоновано проектом і реалізовано відновлення споруди згідно з двома основними періодами в її спорудженні -періодом будівництва церкви і періодом добудови дзвіниці. Реалізація таких вирішень є оптимальною для потреби православної церкви.

Джерело: З історії української реставрації. – К.: Українознавство, 1996 р., с. 151 – 153.

Вкладені елементи

Вигляд Казанської церкви (крайня зліва) з листівки „Чернигов, мужское духовное училище”
Вигляд Казанської церкви (крайня зліва) з листівки „Чернигов, мужское духовное училище”
Обмір 1989 p. Північний фасад
Обмір 1989 p. Північний фасад
План
План
Церква після відновлення завершень
Церква після відновлення завершень
Конструкції центрального купола
Конструкції центрального купола
Після завершення фасадних робіт по церкві і відновлення верхнього ярусу дзвіниці
Після завершення фасадних робіт по церкві і відновлення верхнього ярусу дзвіниці

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2017 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 288

Модифіковано : 28.05.2013

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.