Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

Церква Успіння

Церква Успіння

Розмір зображення: 800:684 піксел

Згадки про поселення зустрічаються у документах 1431 р., а церква вперше згадується у документах 1563 р. 1 В актовій книзі Холмського гродського суду в записі 1629 р. в списку церков, за які сплачено особливий податок по 1 zł., встановлений 1628 р., згадується і місцева церква. 2 У 1640 р. священиком був о. Іван Славинський. 3 У 1773 р. коштом єпископа Максиміліана Рилла4 збудована нова мурована барокова церква з двома вежами на чільному фасаді. 21 грудня цього ж року він здійснив акт урочистого освячення нового храму. 5 Деякі джерела датують її 1795 р., 6 ймовірно – роком освячення повністю завершеної споруди. З 1875 р. – православна. Освячена 1 листопада 1883 р. єпископом Модестом після обновлення. 7 У 1919 р. після першої світової війни перетворена на костел Успення Пр. Богородиці; з 1921 р. – парафіяльний. 8 У 1925 р. бані, що вкривали вежі чільного фасаду, замінено високими шпилями, добудовано присінок та встановлено шпиль з сиґнатуркою на гребені даху нави. Збудовану на початку 1930-х рр. церковцю – будинок молитви, спільну для православних громад сіл Бусьна і Білополя – було завалено 7 червня 1938 р9. під час акції нищення церков на Холмщині. У 1940 р. відновленій православній громаді повернено муровану церкву. 10 Після завершення війни вона знову перетворена на костел Успення Пр. Богородиці. Ремонтована у 1968 та 1973 рр. 11

Орієнтована, мурована з цегли, тинькована споруда. Складається з прямокутної нави з вужчим півциркульно завершеним вівтарем, з захристією з півдня. З заходу чільний фасад фланкують дві квадратові вежі, втоплені в наріжники і легко висунені перед чоло фасаду, при якому – присінок. Нижній ярус веж з рамовим поділом, з наріжними пілястрами, верхні – зі зрізаними наріжниками. Щипець між вежами або новіший, або значно перероблений, з хвилястою лінією спливу. Об’єми вкриті двосхилими дахами. Бані веж, що мали цибулясту форму, замінені високими шпилями. Тиньковані стіни завершені імпозантним вінцевим ґзимсом. Віконні отвори півциркульно завершенні або округлі, такі ж ніші, якими декоровані стіни. В наві стеля з викружкою, у вівтарі – пласка, в захристії – хрестове склепіння.

1. ЦДІА, фонд 201, опис 46, справа 205, аркуш 108.

2. Акты издаваемые Виленскою комиссиею для разбора древних актов. Том XXIII. – Вильна, 1896. – C. LXIII.

3. Там само. – С. 174.

4. Холмський народній календар на 1924 р. Склав М. Вавриневич. – Володимир Волинський, 1924. – С. 61-71.

5. Петрушевич А. Краткое известіе о Холмской єпархій и святителях ея. – Львов, 1866. – С. 251.

6. KZSzP. Z. 6. Powiat Hrubieszowski. – Warszawa, 1964. – S. 2.

7. ХВЕВ, 1884. № . 1, – C. 3

8. KZSzP. Z. 6. Powiat Hrubieszowski. – Warszawa, 1964. – S. 2

9. Жуків Б. Нищення церков на Холмщині в 1938 р. – Краків, 1940.

10. Король А. Прощання з церквою. // Холмські скрижалі. Спецвипуск “За вільну Україну” 17. 09. 1994. – С. 13.

11. Zabytki architektury i budownictwa w Polsce. Województwo Chełmskie 6. Ośrodek dokumentacji zabytków. – Warszawa, 1999. – S. 4.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 108 – 109.