Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

Лютовиська с

Указ Президії ВР УРСР від 7 травня 1946 р. « історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Дрогобицької області»: село Лютовисько Нижнє-Устрікського району іменувати село Шевченкове і Лютовиську сільську Раду – Шевченківська. [Звалося так до 1957 р.]

Довідка у Вікіпедії:

Літовищівський деканат знаходиться в доволі неприступних частинах Карпат. Польські урядові чинники наказали спалити тут багато українських осель, заорати їх та засадити лісовими деревами, щоб цим ганебним чином затерти всі сліди українства. Наглядним доказом цього є знищення церков. Деканат нараховував 36 українських церков, з 8 існуючих церков – 6 перелицьовано на костели, одна стоїть опущена і одна стала музеєм.

Слід згадати, що в цій публікації вилучено з цього деканату п’ять сіл, що знаходяться сьогодні в Радянській Україні, а саме: Боберку, Боберку Горішню, Дидову, Журавин-Полонське та Локоть. Рівночасно включено до цього деканату шість сіл, що попали під польську владу після Другої світової війни, а саме: Бистре, Лип’є та Михновець – з колишнього Жукотинського деканату та Беньову, Буковець і Сянки – з колишнього Турчанського деканату.

Джерело: Іванусів О. Церква в руїні. – St. Catharines, 1987, с. 144.

Список літератури – на сайті «».