Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

2000 р. Пам’ятки архітектури та…

Розмір зображення: 1098:1317 піксел

Палацовий комплекс розташований на лівому березі р. Сурук-Су й органічно вписаний у її скелястий каньйон. Він є головною архітектурною та містобудівною домінантою старої частини Бахчисарая.

Комплекс складається з багатьох споруд, найзначнішими з яких є головний корпус, гарем, корпус для свити (свитський, або Графський), корпус для варти, ханська кухня, корпус стаєнь, бібліотечний корпус, Соколина башта, Велика мечеть, дюрбе Діляри-Бікеч, лазні “Сари-Гюзель”, Північне дюрбе, Південне дюрбе, надгробна ротонда, набережна з трьома мостами, сади та паркові споруди, катерининська миля. Окрім них, слід назвати також літню альтанку, південну в’їзну башту, чотири головні подвір’я, ханське кладовище, шість фонтанів, мури та інші споруди.

Будівництво палацу розпочалося після перенесення в 1502 р. (за іншими даними – у 1532-1551 рр.) резиденції кримських ханів з нагірної фортеці Кирк-Ор (сучасний Чуфут-Кале) спочатку в долину р.Ашлама-Дере, а потім – на берег р.Сурук-Су. З пам’яткою пов’язані назва й саме виникнення нової ханської столиці – Бахчисарая (тюркською мовою -“палац у саду”). Комплекс формувався без єдиного плану впродовж 16-18 ст. У його створенні брали участь знамениті італієць Альвізе Нові (Алевіз Новий, XVI ст.), іранець Омер (18 ст.) та багато інших. Палац зводився як пов’язані між собою комплекси житла, парадної частини та гарему. У XVI ст. побудовано лазні, Велику мечеть і кладовище. У XVII ст. житловий комплекс наближено до парадно-репрезентативної його частини й побудовано гарем. У XVIII ст. об’єднано парадну й житлову частини, побудовано новий гарем, дюрбе Діляри-Бікеч та багато інших споруд. Комплекс кількаразово руйнувався, зокрема, під час штурмів його російськими військами Мініха (1736 р.) і Лассі (1737 р.).

У 1786 р. проведено реставрацію споруд. У подальшому, починаючи з XIX ст., реставраційні роботи виконувалися під керівництвом І.Колодіна, М.Кладо, Ф.Ельсона, В.Дорофеева, а також П.Покришкіна (початок XX ст.), А.Голландського (1930-ті роки), Є.Лопушинської (1960-1990-ті роки). У різні часи палац відвідували Б.Хмельницький, О.Суворов, Катерина II, А.Міцкевич, О.Пушкін та інші видатні особи.

Споруди комплексу групуються навколо головного двору з меридіональною орієнтацією поздовжньої осі. Його північний бік формують корпуси для варти та для свити, західний – головний корпус з прибудовами, південний – мури, східний – Велика мечеть, ханське кладовище з Північним та Південним дюрбе, стайні та бібліотечний корпус. Суміжно з західним боком головного двору розміщуються відокремлені мурами кухонний двір, посольський дворик, гаремний сад та задній двір. Окремо від комплексу поставлені лазні “Сари-Гюзель” (зі сходу) та дюрбе Діляри-Бікеч (з південного сходу). З правим берегом річки палац сполучений трьома мостами перед головним північним фасадом.

Вирішення цього парадно-адміністративного ансамблю – зразок унікального за органічністю поєднання форм архітектури й мистецтва Близького Сходу, Ірану, Західної Європи, України.

З 1990 р. Ханський палац є головним об’єктом Державного історико-архітектуриого заповідника в Бахчисараї.

О.І.Тищенко

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 55 – 56.